У Гаазі судять пропагандиста, який закликав до геноциду майже 30 років тому, — ось його історія

У Гаазі проходить суд над Фелісьєном Кабугою — руандійським бізнесменом, підозрюваним у спонсорстві геноциду в Руанді 1994 року. Його звинувачують у пособництві тероризму та злочинах проти людства. Прокурори стверджують, що Кабуга підбурював хуту до вбивства тутсі й використовував руандійську пропагандистську станцію «Радіо тисячі пагорбів» для розпалювання ненависті. Розповідаємо, як Кабузі вдавалося переховуватися 26 років і як правоохоронці врешті-решт на нього вийшли.

Геноцид у Руанді

Хуту та тутсі — два народи у Центральній Африці. Хуту переважали серед населення Руанди, проте правлячою елітою були тутсі. Маніфест «Десять заповідей хуту», де закликали до знищення тутсі, з’явився ще в 1990 році. Але початок геноциду поклало вбивство президента Руанди Жувеналя Габ’ярімана, хуту за походженням, у 1994-му. Тоді в результаті військового перевороту до влади у країні прийшов тимчасовий уряд, що складався з хуту та підтримував збройне формування «Інтерахамве».

За три місяці 1994 року в шестимільйонній Руанді було вбито щонайменше 800 тисяч людей — переважно тутсі, але також і хуту, які їм симпатизували.

Найчастіше вбивства скоювали бійці «Інтерахамве», але пізніше навіть цивільні руандійці почали вбивати своїх сусідів. На блокпостах ретельно перевіряли всіх, хто виїжджав, щоб тутсі не могли покинути країну. Протягом чотирьох місяців були зґвалтовані близько пів мільйона жінок-тутсі.

Важливу роль у геноциді відіграла радіостанція «Вільне радіо тисячі пагорбів», ведучі якої між вставками з популярною музикою називали тутсі тарганами та закликали до їхнього знищення. Самими закликами не обмежувалося: радіо поширювало навіть адреси тутсі. Через чотири місяці геноциду до столиці країни Кігалі увійшли загони Руандійського патріотичного фронту, який складався з тутсі.

Міжнародний трибунал щодо Руанди

Як зазначає The New York Times, судовий процес у справі Кабуги стане останньою великою справою трибуналу — за 28 років він розглянув близько вісімдесяти. Міжнародний трибунал щодо Руанди розпочали у 1994-му, через п’ять місяців після завершення геноциду у країні. Трибунал розпустили у 2015 році, але досі працює його невеликий суд-наступник.

З 1994-го вироки винесли 60 причетним до геноциду, проте чотири руандійських високопосадовці все ще перебувають у міжнародному розшуку. Під час попереднього гучного процесу у 2003 році були засуджені два керівники радіостанції та власник газети за підбурювання до геноциду.

Суд над Кабугою

Фелісьєн Кабуга народився в 1935 році на півночі Руанди у небагатій сім’ї. Але до початку геноциду він став одним із найзаможніших людей країни — завдяки бізнесу, пов’язаному з чайними плантаціями. Дружина Кабуги була наполовину тутсі, але це не завадило йому спонсорувати «Вільне радіо тисячі пагорбів» та активно брати участь у роботі станції. Він навіть став її президентом. Крім того, в 1994 році у країні було придбано пів мільйона мачете на 95 мільйонів руандійських франків — по одному на трьох дорослих хуту. Вважається, що спонсором цієї закупівлі був саме Кабуга.

У 1994 році Руанді було придбано пів мільйона мачете — по одному на трьох дорослих хуту. Вважається, що спонсором цієї закупівлі був саме Кабуга.

Фелісьєн Кабуга втік із Руанди незадовго до того, як столицю країни захопили тутсі. Двадцять шість років він переховувався, живучи у Кенії, Німеччині та Франції під фальшивими іменами й користуючись підробленими паспортами. Підприємець не з’явився навіть на похороні власної дружини. Секретна служба США була близька до арешту Кабуги у 2000-х, коли його майже вдалося заманити до будинку кенійського бізнесмена, однак ця спроба провалилася.

У 2002-му за голову Кабуги призначили нагороду в 5 мільйонів доларів. Але французькі слідчі вистежили його в передмісті Парижа Аньєр-сюр-Сен лише два роки тому. Переховуватися підприємцю вдавалося завдяки сім’ї: численні родичі (у Кабуги 11 дітей) допомагали йому всі ці роки, і поліція вистежила втікача, прослуховуючи їхні дзвінки.

Після арешту діти Кабуги звинуватили французький уряд у порушенні прав людини через те, що їхній батько вже був доволі літньою людиною — зараз йому 89 років — і хворів. З’являтися в суді Кабуга спочатку відмовився. Так він протестував проти того, що йому заборонили змінити адвоката, але розгляд справи все одно був продовжений. Під час першої появи бізнесмена в суді його адвокат наполягав на тому, що той не контролював ефіри радіо. На думку представника Кабуги, риторику ведучих дійсно можна було б назвати екстремістською, але загалом в ефірі переважали політичні дебати.

Як пише BBC, процес над Кабугою може тривати роками, а прокурори планують викликати до суду 50 свідків. Не виключено, що Кабуга так і не доживе до вердикту, як не дожили Августин Бізімана — інший руандійський політик, якого називають «архітектором» геноциду, і військовий злочинець Протаїс Мпіранья. Проте такі злочинці, як колишній прем’єр-міністр Жан Камбандіта, Ноель Хітімана та єдиний причетний до геноциду тутсі європеєць Жорж Руджу все-таки були засуджені до довічного ув’язнення.

Фото: Handout / MICT / AFP