25 найгірших сучасних будівель Києва

Ревіталізація (реконструкція, повернення до життя старих нефункціонуючих будівель, територій, що залишаються порожніми) — звичне явище для великих міст Європи, але все ще рідкість для Києва. Тутешні забудовники, як і раніше, прагнуть до центру. Бізнес-центри, торговельні та житлові комплекси з’являються на місці громадських просторів, втискуються в щільні малоповерхові квартали, створюють надмірне навантаження на транспортну систему.

Найгучніші та довготривалі скандали в Києві трапляються довкола будівництв. Кияни намагаються відстояти зникаючі сквери, проклинають «монстрів», які спотворюють панораму дніпровських круч, і, буває, домагаються успіху — іноді під натиском забудовники відступають. Але в більшості випадків суспільна реакція залишається лише фоном для скандальних об’єктів: циклопічні будівлі виростають, і часто значно вище, ніж дозволяв затверджений проєкт.

Експерти, до яких звернулася редакція, зізналися, що працювати над антирейтингом було простіше, ніж складати список прикладів вдалої архітектури. Поганих об’єктів — спроєктованих бездумно, побудованих наспіх із низькоякісних матеріалів — у Києві набагато більше, ніж хороших.

На дошку ганьби будівлі потрапляли за химерний фасад, дешеву стилізацію, декоративні арки і колони, які зустрічаються хіба що в палацах Бузеску. Тож не дивно, що в антирейтингу опинився і житловий комплекс, який розмістив на своїй території репліку Ейфелевої вежі (дурість ще більше пригнічує своєю неоригінальністю — така ж вежа вже є в китайському Тіандученгу).

Деякі об’єкти — «Парус», «Гулівер», ЖК Manhattan City — представлені у списку не стільки за погану архітектуру, скільки за недоречне розташування. Вони посилюють транспортні проблеми міста і чужі навколишньому середовищу.

Одразу сім проєктів зі списку створені під керівництвом одного архітектора — Сергія Бабушкіна. Ще кілька — затверджені під час його роботи головним архітектором Києва. При цьому знайти авторів деяких будівель було непросто: архітектурні бюро не публікують слабкі проєкти в портфоліо. Крім того, трапляється, що замовник значно змінює проєкт — і архітектор вирішує не вказувати себе автором будівлі.

Знайти авторів деяких будівель було непросто: архітектурні бюро не публікують слабкі проєкти в портфоліо.

Цікаво, що деякі архітектори опинилися в обох списках — найкращих і найгірших будівель. Так, Андрія Пашенька колеги хвалять за IQ Business Center і Unit.City, але критикують за ЖК Manhattan City. В обох рейтингах є забудовники KAN Development, Perfect Group, «Київміськбуд», Esta Holding. Як пояснюють експерти, девелопери створюють одні проєкти для іміджу, інші — виключно заради заробітку. Ні про яку різницю у смаках не може бути й мови, вважають фахівці: й архітектори, й забудовники розуміють, що роблять низькоякісні об’єкти.

Рейтинг складали понад двадцять експертів. Кожен підготував власний список найкращих і найгірших архітектурних споруд Києва, зведених з 1991 року. При оцінці відігравало роль не планування будівлі, а її значення в контексті міського середовища, естетика і відповідність нормам сучасного проєктування. За згадку у списку експерта будівля отримувала 1 бал, голоси за власні проєкти не враховувалися. Усього до списку найгірших потрапила 61 споруда, ми публікуємо перелік 25 з найбільшою кількістю голосів.

1. ЖК «Поділ-Престиж»

вулиця Нижній Вал, 27—29
Архітектори: Творча архітектурна майстерня «БАБИЧ»
Забудовник: «Пателі Лізинг»
Роки будівництва: 2012 — теперішній час

Згідно із затвердженим проєктом ця будівля повинна була бути п’ятиповерховою. Потім дозволили вісім поверхів, але забудовник самовільно додав ще чотири. Суд тривав з 2014-го. Торік «Пателі Лізинг» зобов’язали демонтувати верхні рівні, але в жовтні 2020 року апеляційний суд скасував це рішення і закрив справу. Тепер Державна архітектурно-будівельна інспекція зобов’язана дозволити введення будівлі в експлуатацію. Зробить вона це чи подасть апеляцію, скоро стане відомо, а поки продаж квартир у комплексі призупинено.

Майже всі експерти рейтингу критикують будівлю за неякісну архітектуру у псевдоісторичному стилі, неповагу до середовища і завищену поверховість. На їхню думку, якщо будівлю все ж введуть в експлуатацію, це стане поганим прецедентом, який у подальшому буде виправдовувати будь-які порушення.

2. Diamond Hill

вулиця Івана Мазепи, 11б
Архітектори: Творча архітектурна майстерня Степанова, Сергій Степанов, Творча архітектурна майстерня «Мрія», Марія Сусська
Забудовник: KAN Development
Рік завершення будівництва: 2012

Житловий комплекс на 26 поверхів звели на місці знесеного дитячого садка.

Архітектори критикують будівлю за те, що вона псує панораму київських пагорбів і виглядає несучасно. На їхню думку, корінь проблем у тому, що будівництво в історичному центрі відбувається хаотично, без будь-якої системи. Її розробка — це складний процес комунікації між громадськістю, владою, забудовниками, архітекторами.

3. БЦ Carnegie Center + Tower

Кловський узвіз, 7
Архітектори: Сергій Бабушкін, Андрій Мазур, «Архітектурний союз»
Забудовник: «Житлобуд»
Роки будівництва: 2006—2012

Цей бізнес-центр іноді називають «київським Монпарнасом», порівнюючи будівлю з ненависною французам вежею в Парижі. Претензії до будівлі виникли навіть у ЮНЕСКО: вежа своїм виглядом псує панораму Києва, виділяючись на тлі дзвіниці Києво-Печерської лаври.

У народі найвищий хмарочос України (47-поверхова вежа сягає 168 метрів) отримав одразу три прізвиська — «телескоп», «вежа Саурона» і «пеньок».

4. ЖК «Грушевського 9а»

вулиця Грушевського, 9а
Архітектори: Сергій Бабушкін, «Архітектурний союз»
Забудовник: Aurora Development
Рік завершення будівництва: 2007

Типовий для Києва випадок: житловий будинок планувався як 13-поверховий, але став 22-поверховим. Незважаючи на численні обіцянки влади знести незаконні рівні та відкрити кримінальні справи, будинок стоїть у колишньому вигляді.

Свій вибір експерти пояснюють тим, що будівля виконана у псевдоісторичному стилі, вона занадто громіздка і порушує панораму міста.

5. Ансамбль Майдану Незалежності

Архітектори: Сергій Бабушкін, «Архітектурний союз», Олександр Комаровський, Руслан Кухаренко. Скульптор: Анатолій Кущ
Роки будівництва: 1998—2001

Ансамбль Майдану архітектори критикують за численні об’єкти, що створюють візуальний хаос: монумент Незалежності, Лядські ворота і куполи «Глобуса» виглядають розрізнено. Також експерти відзначають, що під час реконструкції Майдан розбили на невеликі ділянки, створивши таким чином лабіринт, — як громадський простір головна площа вже не функціональна.

Утім, могло бути і гірше. Згідно з початковим проєктом від монумента Незалежності мали розходитися аркади з позолоченими скульптурами.

6. ЖК «Поділ-Плаза»

вулиця Глибочицька, 73/77
Архітектори: «Українські архітектурні технології», І. Серкін, С. Цвілій, Н. Орел, «Укрпроєктреконструкція», «Статус Буд-Прайм», О. Ю. Швиденко
Забудовник: Status Group
Роки будівництва: 2016 — теперішній час

ЖК «Поділ-Плаза» — це 26-поверховий житловий комплекс на більш ніж 600 квартир. Проєкт, як і багато інших у цьому списку, критикують за псевдоісторизм, завищену висотність, а також за збільшення транспортного навантаження на прилеглі вулиці.

7. ЖК «Елегант»

вулиця Жилянська, 118
Архітектори: «Архінжпроєкт»
Забудовники: «Литий Камінь», City Group
Роки будівництва: 2008—2014

ЖК «Елегант» — перший київський житловий об’єкт забудовника Анатолія Войцеховського, фігуранта кримінальних справ про афери з нерухомістю. Проєкти Войцеховського часто ставали проблемними; серед них і ЖК «Елегант», який ввели в експлуатацію ще до закінчення будівництва. Замість дозволених 26 поверхів у високій частині будинку їх виявилося 32.

Експерти відзначають невдале колірне і архітектурне рішення, низьку якість матеріалів, громіздкість і порушення загального ансамблю вулиці.

8. Забудова урочища Гончарі-Кожум’яки

вулиці Дігтярна, Кожем’яцька, Воздвиженська
Архітектори: Володимир Шкрогаль, С. Штуков, А. Подільський, І. Висоцька, Я. Дегтяр, А. Колесніков
Забудовники: «Київміськбуд», «Укрбуд», «Укрбуд Девелопмент», DCH
Роки будівництва: 2012 — теперішній час

Спочатку в урочищі були будинки ремісників, які за радянських часів перетворили на комуналки, а в 1980-х знесли. «Село Міккі-Мауса», як називав сучасну забудову урочища Гончарі-Кожум’яки головний архітектор Києва Сергій Целовальник, включає в себе ЖК «Воздвиженка» і ЖК «Поділ Град».

ЖК «Воздвиженка» побудували раніше, його жителі обурюються низькоякісним оздобленням будівель і поганим станом комунікацій. Будівництво «Поділ Граду» поки заморожено. З громадських просторів на території — всього одна площа.

Експерти критикують «Воздвиженку» за повну відсутність архітектурного смаку і дешевизну.

9. БЦ «Гефест»

вулиця Глибочицька, 99а
Архітектори і забудовник: «Гефест»
Роки будівництва: 2014—2016

За словами забудовника, центр «Гефест» поєднує в собі «російський авангард 1920-х років, конструктивізм, політ архітектурної думки третього тисячоліття та є об’єктом сучасного мистецтва».

Експерти відзначають, що будівля не вписується в історичну забудову Подолу, зведена неякісно, в псевдоісторичному стилі, з нікчемною ліпниною та «античними» статуями, — дивовижний несмак навіть для особняків нуворишів у Конча-Заспі.

10. ЖК «Позняки-4а»

вулиця Драгоманова, 2а, 2б, 4а, вулиця Олени Пчілки, 6а, 8
Архітектори: «Виробничо-Технічна Агенція», Ігор Авдєєв
Забудовники: «Київміськбуд», Perfect Group
Роки будівництва: 2014—2016

ЖК «Позняки-4а» — це 6 будинків по 25 поверхів, для яких не створили ні парковок, ні шкіл, ні дитячих садків. Із зелені — тільки газони без дерев. Архітектори вважають цей комплекс показовим прикладом того, як забудовники нехтують інфраструктурою в гонитві за житловими квадратними метрами.

Надмірно щільна забудова характерна для всього району. На думку експертів, через низьку якість будівництва за 30-40 років такі будинки стануть сьогоднішніми хрущовками — в них ніхто не захоче жити.

11. Клубний будинок «Липська Вежа»

вулиця Інститутська, 18
Архітектори: Сергій Бабушкін, «Архітектурний союз»
Забудовник: HKM Realty
Роки будівництва: 2005—2010

25-поверхову висотку звели просто посеред двору на Липках, який раніше був закритим садом. Будівля потрапила до рейтингу через те, що своєю висотою і примітивною архітектурою псує вигляд, який відкривається з Майдану, — вежа визирає з-за готелю «Україна».

12. Бізнес-центр «Європа Плаза»

бульвар Шевченка, 37/122
Архітектори: Юрій Серьогін, Анатолій Дощенко, Анатолій Гудименко, Ірина Нікітіна, Тетяна Мальована, Андрій Жубинський
Забудовник: Esta Holding
Роки будівництва: 2005—2007

Зведена у нульових офісна будівля на розі бульвару Шевченка та вулиці Саксаганського відповідає поширеним побажанням замовників зробити все й одразу: це і хмарочос, але вписується в забудову, і сучасна будівля, але з історичними елементами.

Експерти критикують бізнес-центр за перевантаженість різними деталями, формами і матеріалами, через що об’єкт виглядає як приклад несмаку. У народі комплекс прозвали «будинком з полюціями».

13. БЦ «Парус» та БФК «Гулівер»

БФК «Гулівер», Спортивна площа, 1а
Архітектор: Тетяна Григорова
Забудовник: «ТРИ О»
Роки будівництва: 2003—2013

БЦ «Парус», вулиця Мечникова, 2а
Архітектори: Сергій Бабушкін, «Архітектурний союз»
Забудовник: «Мандарин-Плаза»
Роки будівництва: 2004—2007

141-метровий «Гулівер» — другий за висотою хмарочос України, 133-метровий «Парус» — третій. Обидві будівлі є офісними центрами найвищого класу «А». Експерти критикують їх у комплексі — не за зовнішній вигляд, але за недоречне розташування. Хмарочоси створили додаткові проблеми з трафіком у центрі міста і занадто перевищують висоту навколишніх будівель, тим самим псуючи загальний вигляд вулиць.

14. Будівля «Промінвестбанку»

провулок Тараса Шевченка, 12
Архітектор: Сергій Бабушкін
Роки будівництва: 1994—1998

Будівля «Промінвестбанку» недалеко від Майдану потрапила до рейтингу через занадто громіздкі та складні форми в архітектурі, а також через вибір граніту і золота, що контрастують з сусідніми фасадами. Усе в комплексі, на думку експертів, робить будівлю більше схожою на церкву, а не на банк.

15. Клубний будинок «Андерсен»

вулиця Січових Стрільців, 84а
Забудовник: «Будінвест»
Роки будівництва: 2010—2016

«Будинок з хмарами» на вулиці Січових Стрільців — це 18-поверхова житлова будівля на 32 квартири. Експерти критикують її за невдале рішення з розфарбуванням фасаду, яке все ж не допомогло заховати надлишкову висоту об’єкта. Тим більше в початковому проєкті фасади виглядали інакше й засклення було лаконічніше.

16. Житловий будинок на вулиці Коперника, 7

вулиця Коперника, 7
Архітектори: Архітектурна майстерня «АМА»
Забудовник: «Київміськбуд»
Роки будівництва: 2013—2016

Неподалік від «будинку з хмарами» знаходиться 26-поверховий житловий будинок на вулиці Коперника, 7. До антирейтингу об’єкт потрапив за невдале колірне рішення, відсутність двору і парковки, занадто велику висоту і за те, що проєктом не передбачені кошики для кондиціонерів. Крім того, житловий будинок височить над побудованим у стилі радянського модернізму кінотеатром «Київська Русь» і псує його вигляд.

17. ЖК «Ярославів Град» та клубний будинок Art Hall

ЖК «Ярославів Град» (ліворуч), вулиця Бульварно-Кудрявська, 15а
Архітектори: «САНГРІЯ-М»; Богдан Живчик; Юрій Бородкін, Ганна Бородкіна
Забудовники: «Міськбуд», «Київміськбуд»
Роки будівництва: 2016 — теперішній час

Клубний будинок Art Hall (праворуч), вулиця Бульварно-Кудрявська, 21
Архітектор: Лариса Назаренко
Забудовник: Independence
Роки будівництва: 2011—2017

У кварталі, де зараз розташований Art Hall і будується ЖК «Ярославів Град», раніше знаходився Сінний ринок — пам’ятка архітектури, знесена у 2005 році після закриття на реконструкцію. Хоча спочатку ринок дійсно мали реконструювати, додавши до нього корпуси для житла і офісів, проєкт так і не реалізували. З 2016-го на місці ринку почали зводити п’ять 7-19-поверхових будинків на 776 квартир. У відповідь активісти і музиканти влаштовували протестні концерти і діджей-марафони «Культура проти хамства».

Високі комплекси візуально «задавили» старі п’ятиповерхові будинки у кварталі. Art Hall критикують за несучасну архітектуру, а «Ярославів Град» — за безликість, занадто велику щільність забудови і створення проблем з трафіком на відносно вузькій і тихій Бульварно-Кудрявській вулиці.

18. ЖК «Покровський Посад»

вулиця Глибочицька, 32а, 32б, 32в
Архітектори: Юрій Бородкін, Г. Романов
Забудовник: «НЕСТ»
Роки будівництва: 2006—2013

Три 25-поверхові вежі з куполами посаджені на триповерховий бізнес-центр, на даху якого також є парковка та двір для мешканців. Експертам комплекс не подобається через фасади бізнес-центру в псевдоісторичному стилі й самі вежі, які не можна віднести ні до сучасної, ні навіть до тієї ж псевдоісторичної забудови.

19. ЖК Manhattan City

проспект Перемоги, вулиця Борщагівська
Архітектори: архітектурна майстерня Сергія Вариводи, архітектурна студія Андрія Пашенька
Забудовники: «Київміськбуд», BUD Capital
Роки будівництва: 2016 — теперішній час

Раніше на перетині проспектів Перемоги та Повітрофлотського був сквер перед центральним РАГСом, побудованим у стилі радянського модернізму. Зараз тут три 36-поверхові вежі, об’єднані триповерховим стилобатом, через які будівлю РАГСу вже і не розгледіти.

У комплексу від початку невдале розташування, вважають експерти: він знаходиться між двома магістралями, поряд з коліями швидкісного трамвая і залізницею. Через шум і забруднене повітря буде складно проводити час на даху стилобату і навіть відчиняти вікна.

20. ЖК «Французький квартал»

вулиця Анрі Барбюса, 52/1, вулиця Філатова, 2/1
Архітектори: архітектурна майстерня Сергія Вариводи
Забудовники: «Київміськбуд», BudCapital, Perfect Group
Роки будівництва: 2014—2016

ЖК «Французький квартал» — це п’ять будинків (на 1 200 квартир) заввишки від 9 до 25 поверхів у центрі Києва. Експерти критикують проєкт за відсутність архітектурної думки, копію Ейфелевої вежі, несучасний благоустрій двору зі стандартними дитячими майданчиками, а також загальну безликість і непривабливість.

21. Торговельний центр на Львівській площі

Львівська площа, 8б
Архітектори: «УкрБудКонтракт», Віталій Павленко
Рік будівництва: 2009

До 2008 року на місці бізнес-центру на Львівській площі був фонтан, а триповерхова будівля стала результатом його реконструкції. Мало того що місто втратило громадський простір — будівля порушує архітектурну ідею всього кварталу, закриває історичну забудову і сперечається з сусіднім об’єктом, Будинком торгівлі.

Експерти відзначають, що за формою торговельний центр є сучасною архітектурою, але без композиції або ідеї. Крім того, споруда зменшила площу перед зупинкою.

22. ЖК «Нова Англія»

вулиця Михайла Максимовича, 24
Архітектори: «Роял Хауз Груп», Олена Кочерга; «АІММ-ГРУП», Олександр Тригуб
Забудовник: Royal House
Рік будівництва: 2016 — теперішній час

«Ви мріяли жити в Англії? Ми втілили ваші мрії в реальність!» — повідомляє сайт ЖК «Нова Англія». У комплексі 14 будинків заввишки від 14 до 21 поверху; також тут є школа, дитячий садок, підземний паркінг, магазини і кафе.

Експертам у цьому проєкті не подобається імітація історичного стилю, несучасний благоустрій і несмак у оздобленні: кабінки охоронців, стилізовані під англійські телефонні будки, скульптура у вигляді двоповерхового автобуса й інші британські атрибути. Також, вважають архітектори, видно, що на оздобленні зекономили, — тоді як у Європі, яку забудовник намагався наслідувати, багато об’єктів виглядають виграшно в тому числі завдяки якості оздоблювальних матеріалів.

23. ЖК Royal Tower

вулиця Саксаганського, 37к
Архітектори: Проєктний центр «Позняки-Жил-Буд», Анатолій Філовець
Забудовники: «Познякижилбуд», Taryan Group
Роки будівництва: 2012—2016

Цей 32-поверховий будинок у 2016-му навіть відзначили премією у сфері нерухомості EEA Real Estate Forum & Project Awards як «Житловий будинок року». Двору у нього немає, але забудовник позиціонує Royal Tower як перший житловий будинок з парком на даху.

За словами експертів, комплекс потрапив до їхніх списків за несучасність, недоречне розташування будівлі такої висоти і за те, що два десятки невеликих дерев на даху називають парком.

24. Офісний центр «Доміно»

вулиця Нижній Вал, 51
Архітектори: «Крамалл»
Роки реконструкції: 2013—2014

Офісний центр «Доміно» — це реконструйована у 2013—2014 роках радянська модерністська будівля. Експерти внесли проєкт до своїх списків за те, що реконструкція погіршила ситуацію: строкатий фасад візуально порушує об’єм будівлі і занадто контрастує з історичним середовищем Подолу.

25. БЦ у Десятинному провулку

Десятинний провулок, 3—5
Забудовник: «Інтергал-буд»
Роки будівництва: 2012—2015

Земля в Десятинному провулку охороняється ЮНЕСКО, оскільки це буферна зона «Софії Київської» й територія заповідника «Стародавній Київ», тому дозвіл на будівництво тут повинна давати Верховна Рада. На цій же ділянці, яку орендує Українська православна церква Київського патріархату, раніше розташовувалися два будинки XIX століття, причому один із них — пам’ятка архітектури.

Але в 2012-му тут почали будівництво, через яке за два роки і знесли обидві будівлі. Оскільки проєкт не був затверджений, а на ділянці попередньо не провели археологічні розкопки, почалися протести активістів і судові розгляди. Історики стверджували, що під будівництвом знаходилися залишки фундаменту двоповерхового кам’яного палацу Х століття, який міг бути резиденцією князя Володимира. Крім того, нова будівля повинна була стати приймальнею церкви, але виявилася бізнес-центром.

У 2013 році активісти навіть знесли будівельний паркан і встановили навпроти пам’ятник «Земельному дерибану»: кулак, який тримає виделку. У 2015-му суд виніс рішення зупинити будівництво і демонтувати верхні поверхи, щоб будівля заввишки була не більше 27 метрів, — це максимум, дозволений у цій частині міста генеральним планом. Забудовник підкорився і зменшив висотність.

Через цю скандальну історію архітектори і внесли бізнес-центр до своїх списків найгірших будівель Києва. Також експерти відзначили невдале колірне рішення і псевдоісторичний фасад, що порушує справжність історичного середовища заповідників «Стародавній Київ» та «Софія Київська».

Над рейтингом працювали: Дмитро Васильєв та Олександр Попов (Archimatika), Вікторія Якуша (Yakusha Design), Сергій Махно (Sergey Makhno Architects), Вадим Заплатніков і Лариса Меркулова (Garazd Architects), Антон Олійник (Burø), Володимир Непийвода і Дмитро Дудченко (YOD Design Lab), Семен Поломаний (Zemlia), Руслан Литвиненко і Антон Вергун (Shovk), Євгенія Васіловська (Project 7), Богдан Куцевич («Куцевич + партнери»), Дмитро Аранчій (Dmytro Aranchii Architects), Анастасія Стрижевська (AER), Іван Юнаков (33BY Architecture), Олександр Манукьянс, Антоніна Капля (TSEH Architectural Group), Віктор Герасименко (Synectic A), Йова Ягер (Yova Yager Hospitality Design).

Фото: Євген Нікіфоров, спеціально для Bird in Flight