Ресурси

Архітектура — це більше не про будівлі: Спекуляції на тему майбутнього на бієнале у Венеції

«Як ми будемо жити разом?» — тема архітектурного бієнале, яке проходить зараз у Венеції. Україна на виставці не представлена, але архітектори з інших країн розмірковують про те, яке майбутнє на нас чекає і як нам бути з минулим, що нікуди не зникає. Ірина Попова відвідала бієнале і розповідає, яким темам присвячені павільйони різних країн і чому найцікавіше все ж виявилося за межами експозиції.

Створювати бієнале архітектури у Венеції — це, в дійсності, тавтологія, адже місто саме по собі є перманентною виставкою з його стрілчастими вікнами, червоною цеглою і ліпниною. Однак після тривалого мовчання, в яке поринула Венеція через пандемію, бієнале все ж відбулося. Кораблики-вапоретто, схожі чи то на консервну бляшанку, чи то на бутерброд, діловито причалюють до пристані Сан-Марко, де вкотре представлене те, після чого світ не може залишитися незмінним.

Куратор бієнале, ліванський архітектор Хашим Саркіс, головною темою виставки визначив питання «Як ми будемо жити разом?». Адже одвічна проблема архітектури — те, що думає вона перш за все про безпосередньо будівлі, їхню красу і форми, а не про людей, які повинні в них жити. Нинішнє ж бієнале говорить нам, що місто — це не стіни, не бетон, а вільний простір між ними. І що архітектори повинні думати про майбутнє, про те, як використовувати нові технології, але при цьому піклуватися про планету, про людей.

Читайте також: Чому Україна знову не представлена на Бієнале архітектури у Венеції
«Больница будущего» Райнира де Граафа в павильоне Нидерландов
«Лікарня майбутнього» Райніра де Граафа в нідерландському павільйоні. Фото: Marco Bertorello / AFP
Павільйон Словакії на архітектурній бієнале в Венеції
«Архітектура вулика» Томаша Лібертіні у павільйоні Словаччини. Фото: Marco Bertorello / AFP
Експозиція «Мир, вивернутий навиворіт» (автори Джойс Сян і Біма Мендіс) в павільйоні, присвяченому виставці «Як ми будемо жити разом?»
Експозиція «Світ, вивернутий навиворіт» (автори Джойс Сян і Бімал Мендіс) у павільйоні, присвяченому виставці «Як ми будемо жити разом?»

У результаті основна кураторська виставка, як на мене, стала досить нерівним зібранням спекуляцій на тему майбутнього, що вирішили заселити представниками всіх національностей, соціальних верств, гендерних ролей, а також різноманітними видами тварин і рослин. Багато говорили, наприклад, про водорості, які можна використовувати як біопаливо, будівельний матеріал і навіть як їжу майбутнього, — зразки ми куштували прямо на сходинках венеційського каналу. Також про бджіл, яких можна навчити будувати стільники за заданим макетом, а отже, створювати за допомогою комах скульптури і навіть архітектуру з воску. Про подібні речі ще років десять тому писав у своїй книзі «Біодизайн» Вільям Маєрс, але вони, як і раніше, актуальні.

Кураторська виставка стала досить нерівним зібранням спекуляцій на тему майбутнього.

В одному з сюжетів бієнале розглядали, що очікує на охорону здоров’я. Відділ Арсеналу, де проходить виставка, закрили ширмами, запропонувавши відвідувачам лягти на каталку і подивитися фільм про майбутнє медицини — цифрової, керованої алгоритмами. І хоча все це виглядало похмуро, випустити з рук важкий виставковий каталог і трохи полежати виявилося навіть приємно. Також виставка торкалася теми скорочення міст, колоній на Марсі, показувала рослини з доісторичного минулого, відтворені за допомогою генетичної розшифровки. При цьому ніхто чомусь не використав трендову віртуальну реальність.

BIENNALE биеннале архитектуры в Венеции
Павільйон Угорщини. Куратори Даніель Ковач, Аттіла Роберт Чока, Сабольч Мольнар і Давид Сміло
hungary_biennale (2)
Павільйон Угорщини. Куратори Даніель Ковач, Аттіла Роберт Чока, Сабольч Мольнар і Давид Сміло
BIENNALE биеннале архитектуры в Венеции
Павільйон Угорщини. Куратори Даніель Ковач, Аттіла Роберт Чока, Сабольч Мольнар і Давид Сміло

Національні павільйони

Деякі країни у своєму павільйоні намагалися розібратися з важким спадком минулого. Серед них — Угорщина, де все ще стоїть питання, що робити з об’єктами, побудованими в епоху тоталітаризму. Португальці ж говорили про свою спірну архітектуру — модернізм. Вони зіставили інтерв’ю Ле Корбюзьє, який докладно розповідав про проєктовані ним будівлі та про його віру у світле майбутнє, з газетними вирізками різних років: публікації присвячені проблемам цих кварталів, що перетворилися на напівзруйновані кримінальні гетто. Уривки зі статей надрукували на металі із дзеркальною поверхнею, і в них відбивалося венеційське палаццо з високими стелями, деревом і шовковими шпалерами.

Один із найбільш оптимістичних павільйонів організували данці. Вони побудували цілу систему водоочищення: переганяли воду прямо з каналів Венеції, пускали її мініканалами, прорізаними всередині самого павільйону, вирощували на цій воді лікарські рослини і готували відвідувачам чай із неї ж.

Представники Росії створили певний форум, де об’єднали статті всіх на світі про все на світі. Також у павільйоні були відеоінсталяції про дерева майбутнього, що говорять, комп’ютерні ігри, в яких можна розбомбити арт-галерею, а ще публікація про перебудову самого павільйону, де він описаний як особиста сільська садиба, про яку саме тому і варто подбати.

Павільйон Нідерландів на архітектурній бієнале в Венеції
Why is We Афайни де Йонг і Дебри Соломон у нідерландському павільйоні
Павільйон Нідерландів на архітектурній бієнале в Венеції
Why is We Афайни де Йонг і Дебри Соломон у нідерландському павільйоні
Павільйон Турції на архітектурній бієнале в Венеції
«Архітектура як міра» в павільйоні Туреччини. Фото: Marco Bertorello / AFP

Нідерландці продемонстрували лабіринт, складений з яскравих напівпрозорих тканин. А на сусідній виставці інше архітектурне бюро, також із Нідерландів, показувало проєкт масової забудови в Африці. Але чомусь, незважаючи на клімат, місцеві особливості та культуру, запропонувало зробити його досить пласким, наче в передмісті якого-небудь Ейндховена.

Англійці зробили дивовижне: відтворили образи публічних просторів, приватизованих різними бізнесами. Відвідувачам пропонували взяти участь у свого роду грі, де штучно створена реальність здавалася реальнішою за життя. У турецькому павільйоні покрили все, навіть звичайні предмети на зразок лопат і візка, жовтою фарбою. Увічнивши буденне, таким чином показували, що навіть воно колись стане частиною історії та становитиме інтерес для нащадків. У німецькому павільйоні вся виставка складалася з QR-кодів, які відсилають глядачів до відеороликів, тобто, по суті, вона навіть не була прив’язана до простору і містилася в телефоні. Зате про майбутнє можна було дізнатися, що у 2038 році люди стануть жити в достатку і щасті, без воєн.

Проблема традиційних виставок архітектури в тому, що вони часто складаються з нудних макетів і не націлені на широку публіку.

Проблема традиційних виставок архітектури в тому, що вони часто складаються з нудних макетів і не націлені на широку публіку, — таким, наприклад, був павільйон Бельгії. Французи ж показали відеоінсталяцію з «живим життям» усередині архітектурних споруд у різних частинах світу, немов це якийсь дивовижний феномен.

Американці, на відміну від інших, не намагалися критично осмислити минуле, а просто пишалися ним, створивши цілий павільйон і навіть меблі всередині нього за зразком дерев’яної «швидкої архітектури». Однак уже на другий день попереднього перегляду дерев’яні стільці неабияк хиталися. Представники Японії вирішили розібрати буквально на друзки випадково обрану дерев’яну хижу і переправити кожен із пронумерованих і каталогізованих фрагментів до Венеції. У каталозі згадувалося, що без труднощів на митниці не обійшлося.

BIENNALE биеннале архитектуры в Венеции
Павільйон США. Куратори Пол Андерсен і Пол Прейсснер
BIENNALE биеннале архитектуры в Венеции
Павільйон США. Куратори Пол Андерсен і Пол Прейсснер
BIENNALE биеннале архитектуры в Венеции
Павільйон Японії. Куратор Кодзо Кадовакі
BIENNALE биеннале архитектуры в Венеции
Павільйон Японії. Куратор Кодзо Кадовакі
BIENNALE биеннале архитектуры в Венеции
Павільйон Японії. Куратор Кодзо Кадовакі

Майбутнє тут

Мабуть, головна виставка для мене трапилася не в рамках бієнале, а просто у Венеції у той же час. У фонді V-A-C на набережній Дзаттере проходила резиденція і розміщувалася постійно оновлювана експозиція про «архітектуру, що не видобуває». За цим терміном криється ідея, що немає більше необхідності добувати камінчик з одного місця, зробивши це місце більш потворним, щоб покласти камінчик в інше місце, зробивши його більш красивим і облаштованим. Замість цього варто придумати нові способи генерування матеріалів — з пластику, тих же водоростей, відходів і навіть гною. Також можна створювати криптовалюту, щоб ліси самі викуповували себе з «рабства», де вони ризикують бути знищеними підприємливими ділками. Або, наприклад, робити бетон із мінімальним викидом вуглекислого газу. Американський архітектор Джоахім Мітчелл розповідав резидентам про те, як виростити готові будинки з дерев, а також створити ферму цвіркунів, що скоро стануть їжею майбутнього — причому близького майбутнього.

Можна створювати криптовалюту, щоб ліси самі викуповували себе з «рабства», де вони ризикують бути знищеними підприємливими ділками.

Тему наступного бієнале, цього разу з мистецтва, вже оголосили, і звучить вона як «Молоко мрій». Це термін із книги Леонори Керрінгтон про те, що кожен може будь-якої миті перетворитися і стати кимось іншим. Можливо, така «текуча ідентичність» — і є майбутнє людства. Звучить хвилююче, і хочеться вірити, що ніякі катаклізми більше не перервуть подвійну спіраль венеційських бієнале.

Павільйон Сербії на архітектурній бієнале в Венеції
Павільйон Сербії розповідав про сьогодення і майбутнє індустріальних міст. Куратори Іва Бекіч, Петар Цігіч, Далія Дуканац, Стефан Дордевіч, Ірена Гаїч, Мірьяна Ешіч, Христина Стояновіч і Сніжана Златковіч
Павільйон Ізраїлю на архітектурній бієнале в Венеції
Павільйон Ізраїлю досліджував вплив інтенсивного механізованого сільського господарства на ландшафти і екосистеми, а також руйнування місцевих ком’юніті. Куратори Ден Гассон, Іддо Гінат, Рейчел Готтесман, Йонатан Коен і Тамар Новік


Усі фото, якщо не вказано інше: Ірина Попова

207

137

119
15

Більше матеріалів