Розслідувачі назвали людину, яка могла виказати родину Анни Франк нацистам

Нове розслідування встановило особу підозрюваного, який міг видати Анну Франк та її родину до рук нацистів у 1944 році. Ця людина — амстердамський єврей Арнольд ван ден Берг, який, ймовірно, розкрив інформацію про сім’ю Франк для порятунку своїх рідних, повідомляє BBC.

Анна Франк загинула 1945-го у нацистському концтаборі у віці 15 років. Два роки її сім’я ховалася у таємному притулку в Амстердамі, окупованому нацистами. Там єврейська дівчинка вела щоденник, описуючи події, що відбуваються навколо. Досі було невідомо, як німці виявили прихисток.

Команда, що складалася з істориків, колишнього агента ФБР та інших експертів, шість років намагалася розкрити справу, використовуючи сучасні методи розслідування. Для пошуку зв’язків між різними людьми вони застосували комп’ютерні алгоритми, інакше ця робота зайняла б тисячі годин. Група з’ясувала, що Арнольд ван ден Берг був членом Єврейської ради Амстердама — органу, який проводив нацистську політику в єврейських районах. У 1943-му раду розформували, а її членів відправили до концтаборів. Проте Арнольдові вдалося уникнути арешту — він із родиною залишився жити у столиці Нідерландів.

Так виникло припущення, що чоловік міг надавати нацистам інформацію в обмін на власну безпеку. Крім того, у документах попереднього розслідування команда виявила копію анонімної записки, надісланої Отто Франку, батькові Анни. У ній ван ден Берг був названий зрадником. За словами розслідувачів, цю інформацію не оприлюднили раніше, щоб не розпалювати антисемітські настрої. За даними нідерландської газети de Volkskrant, Арнольд ван ден Берг помер у 1950 році.

У заяві Будинку-музею Анни Франк сказано, що там вражені роботою слідчої групи, а нова гіпотеза заслуговує на подальше вивчення. Щоденник дівчинки був уперше опублікований у 1947 році її батьком Отто Франком, а згодом перекладений та виданий у всьому світі. Щоденник став одним із найвідоміших документів про злочини нацизму, 2009-го його визнали об’єктом реєстру «Пам’ять світу» ЮНЕСКО.


Фото: DESK / ANP / AFP

5 212

37

69
384
Більше матеріалів