Фестиваль Docudays UA назвав переможців конкурсу Civil Pitch 2.0 — це чотири фільми про війну

Міжнародний фестиваль документального кіно про права людини Docudays UA оголосив чотири проєкти-переможці конкурсу «Civil Pitch 2.0. Кіно, що наближає перемогу». Вони отримають гранти на виробництво фільмів у розмірі 250 тисяч гривень. Через повномасштабне військове вторгнення РФ в Україну конкурсну програму змінили, скоротивши пітчинг та воркшопи, а фіналісти переосмислили початкові ідеї робіт.

Переможцями стали проєкти «Армійська» (режисер Павло Дорогой), «Гості з Харкова, пароль „КонХфета“» (Галина Лавринець), «Під крилом ночі» (Леся Дяк) і «Робототехніка у шахтарському містечку» (Ганна Теличко).

Роботи обирало журі, що складалося з режисерів Саломе Джаші, Даніеля Абми, Аудуна Амундсена та Романа Бондарчука. «Відібрані чотири короткометражні документальні проєкти — це історії про війну, які вражають, і кожну з них розповідають під унікальним кутом зору», — прокоментував Даніель Абма.

Умовою отримання фінансування є прем’єра готової стрічки на Docudays UA у 2023 році. Також кожна команда отримає супровід від міжнародних тьюторів, які допоможуть у створенні фільмів.

Представляємо проєкти-переможці:

«Армійська» (Павло Дорогой)

З перших днів війни метро перетворилося на бомбосховище для багатьох харків’ян. Протягом двох місяців вони облаштовували укриття для більш-менш комфортного життя. Але місцева влада та керівництво метрополітену хоче звільнити його від мешканців, знову здійснивши запуск транспортної мережі.

«Гості з Харкова, пароль „КонХфета“» (Галина Лавринець)

Неля — власниця музею-садиби народно-побутового ужитку «Омелькова хата» в селі Козубівка Полтавської області. З перших днів війни вона зі своїм чоловіком Олександром розселили в сільських хатах більш як двадцять людей, що рятувалися від бомбардувань та обстрілів у Харкові. Неля дуже боїться голоду і тому замислила масштабну посівну, до якої хоче залучити переселенців. Але між ними стається конфлікт — гості не готові вкладатися фінансово і фізично, адже сподіваються, що війна скоро закінчиться.

«Під крилом ночі» (Леся Дяк)

Одинадцятирічна Олеся переживає виклики перехідного віку у Брюсселі. Щовечора вона з нетерпінням чекає на дзвінок тата з України. Подекуди дівчина прокидається від власного крику. Олеся приймає звуки, текстури, мову нової реальності, розчаровується, але рухається далі, як багато українських підлітків, заскочених війною в різних містах. Її мама підтримує доньку на цьому шляху. Але іноді Олеся стає тією, хто втішає маму під крилом ночі.

«Робототехніка у шахтарському містечку» (Ганна Теличко)

У маленькому шахтарському містечку на Донеччині активно розвивався дитячий гурток «Робоклуб Вугледар», де діти вивчали робототехніку та програмування. Війна принесла у містечко смерть і розруху. Приміщення гуртка було зруйновано внаслідок прямого влучання під час обстрілу. Учасникам команди вдалося евакуюватися та продовжити навчання. Тепер вони готуються до всеукраїнських і міжнародних змагань.


Зображення: Docudays UA

Нове та Найкраще

338

329

47
207
Більше матеріалів