Російські військові викрали кота з Бучі. Він возз’єднався зі своїми господарями через 80 днів
Восьмирічний рудий кіт породи мейн-кун, на прізвисько Макс, пережив місяць окупації в Бучі. Потім його викрали російські військові, але на території Білорусі кіт утік і згодом опинився в місцевих волонтерів, які кінець кінцем передали тварину господарям. Про пригоди свого кота розповіла виданню «Думская» одеситка Олена Кукурузка, яка останнім часом проживала в Бучі на Київщині, а тепер знайшла тимчасовий притулок у Чехії.
Олена з чоловіком і півторарічним сином переїхала до Бучі понад рік тому. Вони жили за три кілометри від Гостомельського аеродрому, який російська армія намагалася захопити наприкінці лютого. «Коли вночі вони почали нас бомбити, я впала в якийсь ступор, обійняла сина й сиділа на ліжку, нікуди не хотіла. Чоловік вмовив мене. Зійшлися на тому, що він відвезе нас до Житомира, а сам повернеться по речі та нашого кота Макса», — згадує жінка. Коли вони доїхали до кордону Київської області, то дізналися від сусідів, що в Гостомелі вже висадився російський десант, тому повертатися нема куди.
Це кіт Макс із Бучі. Клята русня вкрала його, але загубила, коли тікала, десь під Гомелем. Через місяць власниці, яка вже на той час перебувала із дитиною в Чехії, зателефонували з Білорусі, бо в кота у кулончику містилася вся інформація. Завдяки небайдужості кіт вже із власницею pic.twitter.com/1wczEJdvqq
— Яблунька (@Yablonyka) May 15, 2022
На початку березня Бучу окупували. Через сусідів Олена дізналася, що в їхньому будинку оселилися російські солдати, у дворі поставили свій БТР і викопали окоп вздовж паркану. «У Макса завжди були повні миски води та корму, але це все одно на кілька днів. Ми зателефонували сусідам, попросили вибити вікна, але не встигли. Сусід-дідусь не виїхав і з підвалу нам розповідав, що коїться. У перші дні Макса бачили в селищі — він один такий рудий», — каже жінка.
Наприкінці березня українські військові звільнили Бучу від окупантів. Олена розповіла, що весь будинок був розбитий і пограбований. «Меблі зіпсували, списали матюками, особисті речі витрусили з шаф. Усе лежало в купі при виході, мабуть, збиралися вкрасти, але не встигли. А в дитячій кімнаті наші сапери виявили розтяжку з гранатою, — каже Олена. — Ми почали шукати Макса. Я сподівалася, що він живий і його вивезли волонтери, які рятували домашніх тварин. 38 днів я наполегливо вірила, що він живий. Без доказів, попри те, що всі писали, що в нас було пекло». За її словами, вона зверталася в усі фонди та волонтерські центри і групи підтримки Гостомеля та Бучі.
Місяць тому Олені подзвонили на вайбер з незнайомого білоруського номера. «На кулоні були ваші контакти. Ми не знали, дзвонити чи ні, і як ви поставитеся до білорусів після всього, що відбувається», — сказала дівчина, що телефонувала. Вона також надіслала Олені фотографію кота й нашийника з кулоном.
Виявилось, що Макса викрали росіяни. Кіт проїхав понад 300 км на російській бронемашині разом з поцупленою в мешканців Бучі та Ірпеня побутовою технікою. У районі Гомеля тварині вдалося втекти та прибитися до місцевих жителів. Пізніше білоруські волонтери допомогли зробити Максові новий ветеринарний паспорт і чип, без чого вивезти тварину за кордон було б неможливо, і передали її польським волонтерам на кордоні. Тепер мейн-кун возз’єднався зі своїми господарями в Чехії.