Архітектура

Усе в ажурі: Різьблена архітектура Чернігова

І Друга світова, і нинішня війна сильно зруйнували Чернігів. Попри це у місті збереглося багато історичної архітектури, в тому числі традиційні дерев’яні будинки з різьбленням. Активіст Станіслав Іващенко розповів, що він робить для того, аби вони існували і надалі.

Чотири роки тому волонтери запустили онлайн-музей дерев’яної архітектури Чернігова — хотіли зберегти традиційну різьблену архітектуру рідного міста хоча б онлайн. У 2019 році проєкт перестав бути віртуальним: його автори долучилися до відновлення різьблення на одному зі старовинних будинків. Зараз активісти реконструюють уже восьму споруду. Керівник проєкту Станіслав Іващенко розповів, чим особлива чернігівська дерев’яна архітектура, чому ми ніколи не дізнаємося значення її орнаментів і скільки коштує відновити один будинок.

Станіслав Іващенко

Веб-дизайнер, засновник проєкту «Дерев’яне мереживо Чернігова».

— Чернігівщина лісиста, тому традиційна архітектура тут дерев’яна. Хоча будівлі з дерева розповсюджені на всій півночі України, також у Росії, Білорусі й на півночі Європи, виглядають вони дуже по-різному. Такі, як у Чернігові, зустрічаються ще в області, але лише на північ від міста. Це одноповерхові будинки зі стінами з дерев’яного зрубу, вкриті дранкою, обшиті дошками. Їхні карнизи, пілястри, віконні сандрики прикрашені орнаментами. Дах у чернігівських будинках зазвичай чотирискатний. Більш складні двоповерхові будівлі зустрічаються рідко. У більшості споруд немає окремого стилю, але в Чернігові є й дерев’яні будинки у стилі модерн й ампір.

Коли виникла така архітектура, важко сказати — на Поліссі й Сіверщині дерево завжди було основним будівельним матеріалом. Найстаріший будинок, що зберігся, датований кінцем XVII століття, та й те залишився лише кістяк — зруб. Більшість знакових об’єктів зведені на межі ХІХ і ХХ сторіч. Йдеться лише про житлові будинки — приватні та прибуткові; громадські будівлі, як правило, були з цегли.

Орнаменти на цих будинках у Чернігові звуться дерев’яним мереживом. В основному це не фігурне різьблення по дереву, а більш простий метод — випил із дошки, ніби витинанки з паперу. Так робити дешевше і швидше, для цього використовують лучкові пили, трохи схожі на лобзики. Об’ємне різьблення, у свою чергу, вимагає вправності, вміння працювати зі стамесками, багато часу. Через це, я гадаю, його дуже мало в Чернігові.

Орнаменти можуть бути різні навіть на сусідніх вулицях. Більшість із них рослинні та геометричні, зустрічаються також тварини, птахи (голуби й півні), музичні струнні інструменти, солярні символи. З незвичного — в Острі, містечку біля Козельця, є будинок з орнаментом зі слонами.

Зараз можемо лише здогадуватися, яке значення вкладали майстри в ті чи інші символи, — традиція перервалася. Після Другої світової дерев’яних будинків зводили дуже мало, старих майстерень не лишилося. Якщо про зірку Давида логічно припустити, що вона вказувала на єврейське коріння власника будинку, то що означають восьми-, десяти-, дванадцятикутні зірки — невідомо.

Дізнатися про значення символів різьби неможливо — традиція перервалася.

Один із дослідників чернігівської архітектури вважає, що зубчики під карнизом — вода, яка «ллється» на «рослини», тобто рослинні орнаменти на стінах, і що це оберіг на гарний врожай. Але який врожай для містянина? У Чернігові є райони, де орнаменти повторюються, і я припускаю, що у майстерень були каталоги, за якими вони виробляли типові елементи мережива.

планки, що набиті на стіни, зверху обмазані глиною чи штукатуркою

Порахувати дерев’яні будівлі в місті надто важко. Друга світова стерла Чернігів на 70%, але їх усе ж залишилося багато, кілька тисяч. Крім того, деякі зруби в останні роки обклали цеглою, тому зовні неможливо зрозуміти, чи це цегляний будинок, чи дерев’яний.

Серед дерев’яної архітектури Чернігова є кілька пам’яток архітектури й історії, але влада ними не опікується, не говорячи вже про ті будівлі, які не мають охоронного статусу, — тож цим вирішив зайнятися я. У 2018 році разом з іншими волонтерами створив онлайн-музей «Дерев’яне мереживо Чернігова» — ми нанесли на карту приблизно 200 найцікавіших об’єктів.

Оновлювати будівлю мене вперше запросили у 2019-му, коли онлайн-музей уже існував: у сусідньому з Черніговом селі одна жінка вирішила зробити з сімейної садиби музей і запросила нас.

Загалом ми вже відновили шість об’єктів у місті й області, зараз працюємо над сьомим і восьмим — якби не війна, закінчили б їх навесні. Через облогу Чернігова проєкт загальмувався, з травня ми потихеньку повернулися до роботи, але вільного часу стало значно менше. Ця війна знищила хіба що один із будинків на нашій мапі, ще один трохи постраждав від ударної хвилі, але інші, на щастя, збереглися.

Більшість будівель зараз у нормальному стані, але всі вони під загрозою, тому що люди не усвідомлюють цінності такої архітектури — обкладають цеглою, зносять її. Щоб змінити це, ми робимо три речі: документуємо будівлі в онлайн-музеї, відновлюємо їх фізично та популяризуємо дану тему. Зараз у нашій команді біля 25 волонтерів.

Для відновлення ми використовуємо вільху. Вона зручніша й довговічніша, ніж сосна, з якої будували і вирізали орнаменти раніше. Кольори обирають власники — якихось історично вірних немає, а більшість будівель найімовірніше взагалі не фарбували через економію. На одній картині царської доби чернігівські будинки зображені жовтими та фіолетовими. У СРСР їх покривали темно-зеленою і бордовою фарбами — мабуть, такі кольори було найлегше дістати. Узагалі не фарбувати не можна. По-перше, дерево треба захищати; по-друге, стару деревину неможливо зачистити від залишків фарби повністю. У центрі Чернігова більшість будівель забарвлені в жовтий, червоний та бордовий, і цю теплу атмосферу хочеться зберегти.

Відновлення фінансується по-різному: або власник покриває всі витрати, або ми їх розділяємо, або розраховуємося за все самі. Гроші на проєкт я збираю на свою картку й на патреон. Роботи по одному об’єкту можуть коштувати від 6-8 тисяч гривень, якщо йдеться тільки про мереживо, та доходити до 40 тисяч. У будинку, який ми завершуємо зараз, лише деревина обійшлася у 15 тисяч.

Роботи з мереживом по одному об’єкту можуть коштувати від 6-8 тисяч гривень та доходити до 40 тисяч.

Орнаменти нам безкоштовно виготовляє «Чернігівська політехніка» на ЧПУ-верстаті. Це дуже точно, але не дуже швидко: на невеликий шматок орнаменту йде приблизно пів години. Цим займається доцент кафедри машинобудування й деревообробки Сергій Бойко — пише програму для верстата, вирізає все сам, у вільний час.

Зазвичай ми працюємо лише з зовнішніми фасадами, але маємо приклад реконструкції об’єкта від фундаменту. Будинок 1890 року, пам’ятку історії, власник захотів відновити повністю. Він сам керував проєктом і був виконробом, найняв будівельників, а ми відповідали за оздоблення. Навколо зробили новий фундамент, частину споруди із прогнилим зрубом підняли на домкратах, витягли гнилі колоди й замінили їх на нові. Усі дошки оздоблення пронумерували та зняли, дранку зчистили, на зруб змонтували утеплення з мінеральної вати і плівку, що захищає від вологи, а на них повернули оздоблення. Таким чином будівлю захистили від загнивання, вологи й утеплили, а деревяні вікна і мереживо відреставрували. Це дуже грамотний та делікатний підхід.

Наш план на майбутнє — продовжувати місцеву традицію, тобто й далі оздоблювати дерев’яні будівлі у місті. Для мене це як створювати вишиванки за старовинними орнаментами: не підробка, а збереження культури.

До того як ми почали свій проєкт, ніхто з міськради не звертав уваги на дерев’яну архітектуру Чернігова. Але після нашого запуску влада раптом почала показувати її як те, заради чого слід відвідати Чернігів, — наприклад, розміщувати фото цих будинків на зовнішній рекламі в інших містах. При цьому самі чиновники такі будівлі не реставрують і не зберігають. Не заважають зберігати їх нам — і на тому дякую.


Фото: Олександр Бурлака, Дмитро Пруткін, спеціально для Bird in Flight

Нове та Найкраще

460

42

299
268

Більше матеріалів