Музей, бібліотека, вокзал: Що сьогодні пошкодили російські ракети
83 ракети та 24 дрони запустила Росія по Україні вранці 10 жовтня. Обстрілювали майже всі обласні центри, а також Прилуки, Ніжин, Конотоп, Кременчук — 11 людей загинуло. Київ зазнав найбільшого обстрілу з початку повномасштабного вторгнення, мер столиці повідомив, що руйнувань зазнала 71 будівля. Владімір Путін назвав це відповіддю на «теракт» України — підрив Кримського мосту.
У більшості міст постраждали інфраструктурні об’єкти і житлові будинки, але в Києві та Запоріжжі вибухи пошкодили ще й знакові будівлі і культурні споруди. Розповідаємо про них.
Київ
Університет імені Тараса Шевченка
Дві ракети влучили в парк Шевченка: одна вибухнула на перехресті бульвару Тараса Шевченка й вулиці Володимирської, інша — зруйнувала дитячий майданчик у парку. У результаті постраждало багато будівель довкола, зокрема повилітало скло у вікнах головного, червоного корпусу університету. Також пошкоджені головна наукова бібліотека цього вузу, яка знаходиться поряд із корпусом, та Інститут філології.
Київський національний університет імені Тараса Шевченка заснували у 1834 році — тоді він називався просто Київський університет. Під час німецької окупації 1940-х були знищені його бібліотеки й кабінети. Парк навпроти червоного корпусу заснували у 1860-му. Сьогодні його розміри сягають п’яти з половиною гектарів — близько шести футбольних полів.
У Міністерстві освіти і науки України, одна з будівель якого знаходиться через дорогу від червоного корпусу університету, вибило вікна, пошкоджені стелі всередині.
Будинок вчителя
У будівлі розбилося скло на вікнах та куполі, пошкоджене оздоблення фасадів. У російських телеграм-каналах, зокрема у Скабєєвої, з’явилися фотографії Будинку вчителя із руйнуваннями з підписом «Верховна Рада України».
Архітектор будівлі, зведеної в неокласичному стилі, — Павло Альошин. Вона виділяється напівциліндричним фасадом, крізь який тягнеться полоса барельєфу. Вінчає споруду скляний купол. Її відкрили у 1912 році як Педагогічний музей. Відтоді в ній розміщувалися різні установи, пов’язані з освітою, а також Українська Центральна Рада у 1917-му — тут оголосили про створення УНР.
Музей Ханенків
До музею входять колишні садиби меценатів Богдана і Варвари Ханенків та їхніх родичів Сахновських, обидві будівлі — пам’ятки історії й архітектури кінця ХІХ сторіччя. У них вибиті шибки і пошкоджені захисні ролети на вікнах. Зараз установа підраховує збитки та не оголошує, чи є пошкодження всередині споруди.
Крім того, постраждала Київська картинна галерея, що знаходиться поряд, у будинку Федора Терещенка. Колекції галереї нараховує понад 12 тисяч експонатів.
Будинок-колодязь на Терещенківській
Цей шестиповерховий прибутковий будинок із подвір’ям-колодязем також належав сім’ї Ханенків. Його звели у 1914 році за проєктом Павла Андрєєва. Зараз це пам’ятка архітектури й житловий будинок. Від вибуху на всіх поверхах вилетіли віконні рами.
Скляний міст
Близько 8:30 російська ракета влучила у ділянку біля пішохідно-велосипедного мосту через Володимирський узвіз у центрі Києва. Момент вибуху потрапив на камери відеоспостереження. Споруда встояла, хоч вибух і пошкодив скляні огорожі. У цей час на мосту знаходився чоловік — він вижив. У соцмережах удар по цьому об’єкту порівняли з вибухом на Кримському мосту — не на користь останнього.
Скляний міст, або «міст Кличка», простягається від парку «Володимирська гірка» до Арки Свободи українського народу (раніше — Арка дружби народів). Він побудований за проєктом архітектора Андрія Миргородського з бетону, скла і сталі. Споруду відкрили у 2019 році.
Вибух біля мосту також пошкодив вікна одного з концертних залів Національної філармонії, де виступає Національний академічний духовий оркестр України.
Київський вокзал
У столиці вибухова хвиля розбила вікна будівлі центрального вокзалу. Проте Укрзалізниця не припинила роботу — пасажири могли скористатися західним та східними підземними переходами.
Будівля київського вокзалу, зведена у 1870-му, згоріла у пожежі через сім років. На початку ХХ століття її розібрали, а на її місці звели нову за проєктом архітекторів Олександра Вербицького та Павла Альошина. Під час Другої світової війни споруда зазнала часткових руйнувань. Головний вестибюль реконструювали лише через 40 років, а сучасного вигляду будівля набула на початку 2000-х.
Бізнес-центр 101 Tower
Двадцятисемиповерховий хмарочос на вулиці Льва Толстого теж постраждав під час ранкових обстрілів Києва: вибухова хвиля пошкодила вікна і приміщення. Бізнес-центр будували впродовж 2009—2012 років. Зараз там знаходяться ресторани, магазини, паркінги, офіси, зокрема компаній Samsung, Microsoft і ДТЕК Ріната Ахметова.
МЗС Німеччини також повідомило, що під обстріл потрапила будівля візового відділу німецького консульства, яка розташована поряд. Проте там ніхто не працював ще з лютого.
Запоріжжя
Уночі 10 жовтня росіяни знов обстріляли Запоріжжя. Окрім житлового будинку, дитячого садка і школи руйнувань зазнала будівля головпоштамту на проспекті Соборному. Вікна вибило й у приміщенні Апеляційного суду та кінотеатрі «Байда».
Модерністське панно на фасаді головпоштамту зображує Дніпровську ГЕС. Його автор невідомий. На порталі фонду «Ізоляція», присвяченому мозаїкам, сказано, що панно створене за мотивами вірша Самуїла Маршака «Війна з Дніпром». Інформації про пошкодження мозаїки через ракетний удар немає.
Всі фото, якщо не вказано інше: Bird in Flight
Фото на обкладинці: Слава Ратинський