Репортаж

Два дні з рятувальниками Харкова: Репортаж Яни Кононової

Яна Кононова побувала у Харкові та зафіксувала роботу ДСНС. Фотографка розповіла Bird in Flight, як прифронтове місто живе під постійними обстрілами.
Яна Кононова

Фотографка, докторка філософії у соціології. Закінчила фотошколу Віктора Марущенка, проходила курс фотографії від Image Threads Collective (США). У 2019-му перемогла у номінації «Відкриття року» національної премії «Укрсучфото» від Bird in Flight. Цього року отримала премію японського конкурсу Hariban Award за серію «Випромінювання війни». Роботи експонувалися в Україні та за кордоном.

— У кожному місті війна переживається по-різному. У прифронтовому Харкові мене найбільше вражає атмосфера — там не відчуваєш хаосу і паніки. Місто перебуває у зібраному й напруженому стані. На вулицях мало людей та машин. Для багатьох харків’ян війна перетворилася на щоденну важку роботу.

Останнім часом я часто їжджу туди. Цього разу компанію мені склали моя знайома фотографка Ніколетта Юрець та американський фотограф Дом Маркер, який народився в Харкові і зараз робить проєкт про Україну. Ми поєднали дві місії: інтерес до роботи ДСНС та фіксацію воєнних злочинів, пов’язаних із руйнуванням цивільної інфраструктури.

У прифронтовому Харкові мене найбільше вражає атмосфера — там не відчуваєш хаосу і паніки.

Два дні ми провели разом із рятувальниками, виїжджаючи на місця недавніх обстрілів: дитячий садок у центрі міста, готельний комплекс «Місто», Будинок друку та приватний сектор, що зазнав ударів у перший день нашого візиту. Ці об’єкти були зруйновані спонтанним терором. Там не було жодних військових цілей, пульнули — і все.

Готельний комплекс «Місто»
Готельний комплекс «Місто»
Інтер’єр старих майстерень Будинку друку, прибраних після обстрілу будівлі
Інтер’єр старих майстерень Будинку друку, прибраних після обстрілу будівлі
Будинок друку
Портрет фотографа Дома Маркера, Будинок друку

Рятувальники, з якими ми провели час, були постійно зайняті через велику кількість тривог та виїздів. Останні пів року їм часто доводилося буквально жити на роботі по кілька днів. Вони займаються усуненням наслідків руйнувань та порятунком людей з-під завалів — це дуже важка робота. У Харкові багато таких частин, вони оперативно реагують на всі виклики. На початку вторгнення дві з них зазнали бомбардувань.

Читайте також: «Чим більше обмежень, тим краще»: Переможниця «Укрсучфото» Яна Кононова

Зараз я продовжую знімати свій чорно-білий проєкт «Випромінювання війни». З його допомогою я намагаюся знайти образ цієї війни, її специфіку. А поїздка до Харкова була скоріше експромтом. Мені було цікаво фіксувати цю реальність на цифрову камеру, яка дає більш безпосереднє зображення, ніж чорно-біла плівка з її абстрактністю. Я хотіла зробити портрети людей у ​​формі щоденника. Також я намагаюся знайти відповідь на запитання, чим такий спосіб фіксувати події може відрізнятися від журналістики, чи може він її перевизначити.

Мені було цікаво фіксувати цю реальність на цифрову камеру, яка дає більш безпосереднє зображення, ніж чорно-біла плівка з її абстрактністю.

В’ячеслав Солоділов та Андрій Предацький, співробітники другої пожежно-рятувальної частини
Інтер’єр будівлі пожежно-рятувальної станції
Інтер’єр будівлі пожежно-рятувальної станції
Данило Зекун, співробітник другої пожежно-рятувальної частини
Інтер’єр будівлі пожежно-рятувальної станції
Виїзд співробітників ДСНС на місце виклику
Інтер’єр будівлі пожежно-рятувальної станції
Співробітник ДСНС під час гасіння пожежі у приватному секторі
Співробітники ДСНС під час гасіння пожежі у приватному секторі
Пожежно-рятувальна частина
Готельний комплекс «Місто»
Інтер’єр дитячого садка

Нове та Найкраще

470

109

874
345

Більше матеріалів