Двома словами

AP розповіло, як з окупованих міст вивозять українських дітей — навіть тих, у кого лишилися батьки. Коротко переповідаємо цей матеріал

Інформагентство Associated Press розповіло історію депортованих українських дітей — з лютого до Росії вивезли близько 8 тисяч неповнолітніх. Хоч росіяни кажуть, що вивозять сиріт, журналісти дізналися, що це не так. Вони поговорили з родинами, яким вдалося повернути дітей. Коротко переповідаємо цей матеріал.

Росія регулярно вивозить дітей з окупованих територій в Україні — як тих, чиї батьки загинули під час обстрілів, так і вихованців дитячих будинків. Росія стверджує, що всі депортовані діти є сиротами й не мають опікунів, але це неправда. Журналісти AP з’ясували, що до Росії або так званих ЛНР і ДНР вивозили навіть тих, у кого лишилися батьки в Україні. Дітям брехали, що родичам вони не потрібні, та використовували їх у пропагандистських матеріалах.

Американський юрист і колишній посол США з особливих доручень із питань воєнних злочинів Стівен Репп сказав AP, що виховання дітей війни в іншій країні або культурі є ознакою геноциду, незалежно від того, чи залишилися вони сиротами. У будь-якому разі вони мають бути усиновленими в Україні, а не депортованими до Росії. Він додав, що така депортація — це не те, що відбувається спонтанно під час військових дій, а спланована стратегія. У травні Путін навіть підписав указ, який спрощує усиновлення та надання громадянства українським дітям. У Росії для них організовують літні табори і проводять уроки «патріотичного виховання».

Виховання дітей війни в іншій країні або культурі є ознакою геноциду, незалежно від того, чи залишилися вони сиротами.

Визначити напевно, скільки неповнолітніх уже було депортовано, важко: на сайті «Діти війни» від Міністерства реінтеграції та Національного інформбюро сказано, що близько 8 тисяч. Російська уповноважена з прав дитини Марія Львова-Бєлова (низка європейських країн і США наклали на неї санкції) в березні заявляла, що у Росії перебуває близько тисячі дітей з України. На той момент, за її словами, 130 українських неповнолітніх вже отримали російське громадянство. Тоді вона підтвердила, що діти, вивезені з Маріуполя, плакали вночі, малювали бомбосховища, співали гімн України та вигукували «Слава Україні!». Але тепер, зазначає уповноважена, «вони полюбили Росію».

Інформагентство розповідає історію родини Лопаткіних. У лютому батьки, які знаходилися у Вугледарі, опинилися розділеними з шістьма всиновленими дітьми, старшому з яких, Тимофієві, було сімнадцять. Коли в місті зникла електрика, не стало і зв’язку з батьками. Місцевий лікар організував евакуацію дітей на підконтрольну Україні територію, але росіяни на блокпосту відмовилися визнати документи, й діти Лопаткіних опинилися в так званій ДНР. Тимофію залишалися лічені місяці до 18 років — віку, коли його могли призвати в армію ДНР, тому він знав, що треба вибиратися якомога швидше.

Коли зв’язок обірвався, мати, Ольга Лопаткіна, вирішила, що її дітей евакуювали до Запоріжжя, і поїхала шукати їх туди. Тим часом ще одна донька Лопаткіних знаходилася на Харківщині, й батьки прийняли непросте для себе рішення виїхати з нею до Франції. Одного разу дітей Ольги показали по російському телебаченню, сказавши, що вона їх не любить. Лопаткіна безперервно надсилала українським та російським чиновникам фотокопії документів, що підтверджують її опіку. Після двох місяців перемовин влада так званої ДНР дозволила жінці забрати дітей. Коли Тимофій уперше дізнався, що батьки виїхали за кордон, він розлютився й вирішив, що його кинули. Але, поговоривши з матір’ю, хлопець зрозумів їхні мотиви і навіть видалив з листування гнівне повідомлення батькам. Коли росіяни спитали, чи хоче він поїхати до них, Тимофій одразу погодився.

Депортація українських дітей відбувається не вперше. Правозахисниця Катерина Рашевська розповіла про 30 українських дітей із Криму, усиновлених росіянами після 2014 року за програмою «Потяг надії». Тепер, каже вона, деякі з цих дітей цілком можуть бути російськими солдатами.

З березня після переговорів до України повернули щонайменше 96 дітей. Але імена багатьох із тих, хто лишається у Росії, ніде не публікують, тому шукати їх там надто важко. Рашевська розповідає історію 12-річної Кіри: на очах дівчинки у Маріуполі вбили батька, а потім її вивезли до Донецька. Зрештою Кіра возз’єдналася з дідусем і бабусею в Україні.


Фото: Діти з сиротинця у Донецькій області на обіді в таборі в Золотій Косі, Ростовська область, 8 липня 2022 року / AP

Нове та Найкраще

594

550

585
885

Більше матеріалів