Українців з окупованих територій вивозять до Росії. Ось що потрібно знати, щоб потім виїхати з РФ

Незважаючи на заяву російських чиновників про те, що мешканці окупованих українських територій можуть залишити зону бойових дій «у будь-якому напрямку», виїхати на підконтрольну Києву частину країни вони не мають змоги — російські військові не пропускають колони. Тому ті, хто хоче виїхати до Європи, можуть зробити це здебільшого лише транзитом через Росію.

Bird in Flight розпитав волонтерів, які допомагають українцям виїхати з Росії, та українців, які вже це зробили, до яких труднощів треба готуватися. Ось що вони розповіли.

Чи правда, що всі українці, які їдуть з окупованих територій до Росії, проходять через фільтраційні табори?

Так.

Скільки фільтраційних таборів на території, не підконтрольній Києву, достеменно невідомо. Але основні знаходяться у Донецьку, Новоазовську, Безіменному, селі Микільському.

Найчастіше фільтраційні табори розташовані на території шкіл, дитячих садків або в адміністративних установах. Нерідко це просто польові табори з наметами. Жінкам та дітям надають спальні місця. Чоловіки змушені спати на підлозі чи сидячи.

У фільтраційних таборах українці проводять від кількох днів до кількох тижнів. Час залежить від завантаженості табору.

З чого складається проходження фільтраційного табору?

Схоже, з заповнення бланків (туди вносять особисту інформацію), дактилоскопії (зняття відбитків пальців), допиту, перевірки мобільного телефона та візуального огляду.

Що запитують на допитах та як треба відповідати?

За свідченнями українців, які пройшли через фільтраційні табори, чекати своєї черги на допит доведеться довго — від кількох годин до кількох днів.

Допит проводять солдати так званих ДНР та ЛНР, а також офіцери ФСБ. Запитати можуть будь-що. Наприклад, де ви житимете в Росії й чим ви там займатиметеся. Також дізнаються про ваше ставлення до війни, ЗСУ та Володимира Зеленського. Можуть запитати про те, кому належить Крим і чи ви розумієте, що «російська армія прийшла звільняти Україну від нацизму». Питання ставлять у лоб, кілька разів повторюючи їх у різних формулюваннях. Особливо цікавляться, чи є у вас знайомі серед українських військових та співробітників Азовсталі. Військові можуть тиснути психологічно — казати, що в Росію вас не пропустять, або викликати на повторну розмову, питати, навіщо ви платили податки Україні, погрожувати та, як стверджує видання «Настоящее Время», бити.

Волонтери радять: хоч би як було складно, треба говорити те, що від вас хочуть почути. Серед військових знайомих немає. За перебігом війни ви не стежите. На всі питання варто відповідати спокійно та послідовно, на провокації не реагувати. Ваше завдання — виїхати на безпечну територію.

Що перевіряють у телефоні?

У телефоні перевіряють галерею, часто вимагаючи розповісти про кожен знімок. У соціальних мережах читають пости, списки друзів та дивляться підписки, у месенджерах — читають листування та дивляться канали, на які ви підписані. Тому волонтери радять перед проходженням огляду видалити зі смартфона фото, на яких зображені військові та військова техніка (як українська, так і російська), меми на військову тематику, знімки друзів, які служать у ЗСУ або волонтерять. У соціальних мережах треба відписатися від друзів, пов’язаних із волонтерським рухом, у месенджерах — видалити всі україномовні канали.

Чистити телефон не варто. Волонтери говорять про випадки, коли смартфони без фотографій викликали підозру у солдатів, які проводили огляд. Тому при чищенні потрібно дотриматися балансу.

Як відбувається огляд тіла?

За наявними у нас відомостями, найчастіше оглядають чоловіків призовного віку, але іноді й жінок. Пенсіонерів та дітей до 15 років зазвичай не оглядають.

Перевіряють, чи є сліди від зброї на тілі (мозолі на руках, синці від ременів на плечах). Особливу увагу приділяють татуюванням. Як і у випадку з фотографіями, у чоловіків з татуюваннями вимагають пояснити їхнє значення, а також розповісти, коли і чому вони їх зробили.

Якою є доля тих, хто не проходить фільтрацію?

Ніхто достеменно не знає. «Медуза», чиї журналісти поговорили з людиною, наближеною до керівництва так званої ДНР, пише, що частину людей відправляють на додаткову перевірку до Донецька. Чоловіків, які її проходять, відпускають. Решту відправляють до СІЗО.

До чого треба бути готовим під час проходження російського кордону?

До того ж, що і на блокпостах та у фільтраційних таборах: перевірки мобільного телефона, огляду тіла, допитів. Але, за словами волонтерів, допити на КПП можуть бути жорсткішими, ніж у фільтраційних таборах. Як мінімум, телефони оглядають детальніше, іноді перевіряють наявність вибухових речовин на руках.

Чи можу я в’їхати на територію Росії, якщо я не маю документів?

Можете.

У Росію зараз пропускають українців навіть без документів. Але важливо пам’ятати, що після проходження кордону вам мають видати міграційну картку. Іноді прикордонники забувають видати документ (або не дають його навмисно). Якщо вам після проходження паспортного контролю не дали жодного документа, ви маєте право вимагати його. Без міграційної картки виїхати з країни буде важко.

Куди привозять українців, які пройшли перевірку на кордоні?

За словами наших співрозмовників, після проходження кордону українців автобусами відправляють до Таганрога, часто не називаючи пункт кінцевого призначення. Герої, з якими ми говорили, стверджують, що їх привезли одразу на залізничний вокзал. Прибулим надають вибір: вирушити до пункту тимчасового утримання (ПТУ) або шукати житло самостійно. У першому випадку вам надають житло, їжу та можливість отримати одноразову грошову допомогу у розмірі 10 тисяч рублів (близько 5 тисяч гривень). У другому ви за все платите самі.

Що буде, якщо я погоджуся залишитися в пункті тимчасового утримання?

Швидше за все, вас відправлять на Далекий Схід, північ Росії чи Поволжя. Там ви потрапите до пункту тимчасового розміщення (ПТР). Найчастіше їх облаштовують у дитячих таборах, санаторіях, школах чи готелях. Обрати місце ви не зможете. У ПТР вас утримуватимуть кілька місяців.

Залишившись у Росії, ви отримаєте свідоцтво про тимчасовий притулок (не плутайте зі статусом біженця), яке надасть вам право на роботу та медичну допомогу. Крім того, ви зможете претендувати на одноразову грошову допомогу у розмірі 10 тисяч рублів. Але, за словами волонтерів, чекати на неї доведеться довго — від кількох тижнів до місяця.

Якщо ви все ж таки розглядаєте можливість виїхати з Росії, подаватися на отримання свідоцтва про тимчасовий притулок не варто. Зробивши це, ви втратите український паспорт (його заберуть «на зберігання»). Громадяни України можуть перебувати на території Російської Федерації 90 днів і вільно пересуватися країною будь-яким транспортом. Отримувати для цього спеціальний дозвіл чи юридичний статус не потрібно. Загальне правило звучить так: якщо ви плануєте виїжджати з країни, постарайтеся не взаємодіяти з російською владою.

Втім, навіть якщо ви оформили (або перебуваєте у процесі оформлення) свідоцтво про тимчасовий притулок, ви будь-якої миті можете написати заяву про відмову від нього, забрати паспорт та виїхати з Росії.

Чи можна виїхати з Росії після одноразової грошової допомоги?

Можна, хоча, імовірніше, чиновники переконуватимуть вас у протилежному. За словами волонтерів, представники російської влади нерідко (свідомо чи ні) дезінформують громадян України. Наприклад, говорять про те, що спроба виїхати з країни після отримання допомоги є кримінальним злочином. Це неправда.

Гаразд, я відмовився від проживання у ПТР і вирішив виїхати з Росії. Що робити?

У вас є два варіанти: виїхати самостійно або звернутися по допомогу до волонтерів.

З виїздом із Росії українцям допомагають кілька волонтерських організацій. Наприклад, «Допомагаємо виїхати» або телеграм-спільноти «Москва проїздом з України до Європи» та «Пітер проїздом з України до Європи». Окрім іншого, вони допомагають із продуктами, орендою житла, транспортом, квитками. Чим раніше ви звернетеся до волонтерів, тим зручніший маршрут для виїзду з Росії вони підберуть.

Якщо у вас із собою немає українського паспорта — одразу пишіть волонтерам.

Якщо я вирішив виїжджати з Росії самостійно, через який кордон це краще зробити?

Перший варіант — російсько-естонський кордон, через КПП Івангород — Нарва. На проходження кордону краще закладати три-чотири години. Чоловіки проходять його довше: їх допитують російські прикордонники. Перетнути пішки буде швидше, ніж автобусом.

Другий варіант — російсько-латвійський кордон. Перетинати його краще автобусом, інакше від пропускного пункту вам доведеться близько сорока хвилин йти до найближчого латвійського села (місцева електричка ходить рідко). Автобуси вирушають із Москви, з автовокзалу «Північні ворота». Ходять двічі на день. Вам потрібен той, що йде до Риги. Касири не завжди продають квитки українським громадянам, тому краще купити їх онлайн. На сайтах міжнародних компаній це можна зробити розплатившись навіть гривнями.

Жителі південних регіонів України — Херсонської, Запорізької, Миколаївської областей можуть виїхати до Грузії через Крим (це буде ближче, ніж їхати до так званої ДНР, а потім до Москви і через неї до Естонії та Литви). Проходження кордону з півостровом займе близько восьми годин. Проїзд до Грузії з території Росії здійснюється через пропускний пункт «Верхній Ларс». Дізнатися про допомогу українцям у Грузії можна на сайтах Dopomoga Ukraini, «Дістатися до Грузії», а також через телеграм-бот.

Без візи громадяни України можуть перебувати у Грузії рік. Прямого авіасполучення між Росією та Грузією немає, але є рейси з пересадками: Москва (Внуково) — Єреван — Тбілісі, Санкт-Петербург — Стамбул — Тбілісі.

Якщо є фінансова можливість, можна відлетіти до Єревана і вже звідти постаратися вибратися до Європи. А якщо ви вирішите залишитися у Вірменії, будьте готові до проросійських настроїв місцевого населення.

Хоч би через який кордон ви їхали з Росії, зважайте на те, що вам знову доведеться пройти через допит, огляд особистих речей та телефона.

Фото на обкладинці: Російські військові біля автобуса у так званій ДНР. Автор: Олексій Куденко / Sputnik. Примітка редакції: це зображення та підпис надано російським державним агентством Sputnik.