Кіно

«Барбі»: Екзистенційна криза в рожевому кольорі

«Барбі» — одна з найчікуванніших прем’єр року. Картина мала стати новим феміністичним маніфестом. І їй це майже вдалось.

«Барбі» була задумана як велика маркетингова кампанія для виробника іграшок Mattel, тож слідом за історією про культову ляльку має підтягнутися ще безліч фільмів про різних персонажів. Робота над проєктом почалася у 2009 році, але далі його перекидали як гарячу картоплину — колись стрічка навіть була у руках комедіантки Емі Шумер. Зрештою «Барбі» довірили найщирішій незалежній режисерці Америки Греті Гервіг, а сценарій до стрічки вона написала разом зі своїм чоловіком, режисером Ноа Баумбахом. Хто як не автори «Леді-Птахи» та «Шлюбної історії» розуміють сумніви і страхи сучасних людей? А «Барбі», як виявилося, саме про це.

Тож паралельно з нашим всесвітом існує ідеальний Барбіленд, де все обертається навколо Барбі, тобто жінок. Вони живуть у рожевих будиночках, катаються на кабріолетах і завжди мають усе необхідне і найкраще. Вони красиві, розумні, впевнені в собі та вміють усе. У їхньому всесвіті є і Кени — віддані друзі-супутники, які ловлять кожне їхнє слово і буквально відчувають своє існування, лише коли Барбі приділяють їм увагу. Іграшковий Барбіленд стилістично досконалий: пластикові басейни, впізнавані костюми, сяючі посмішки та ледь помітно вугласті рухи героїв. Ніби ляльки по-справжньому ожили, а ми граємося ними, як у дитинстві.

Безхмарний матріархат триває, допоки у «стереотипної Барбі», роль якої виконує Марго Роббі, раптом не з’являються думки про смерть та целюліт на стегнах. Зрештою її ступні випрямляються та роблять звичайне існування не підборах неможливим. Щоб зупинити цей «розлад особистості», лялька вирушає у реальний світ, де збирається зустрітися з дівчиною, яка грає нею, і налагодити зв’язок між ними. Там Барбі дізнається більше про свою історію та справжній вплив на жінок, а Кен почує про патріархат і коней. Це змінить їхнє життя назавжди.

Безхмарний матріархат триває, допоки у Барбі» раптом не з’являються думки про смерть та целюліт на стегнах.

Основні претензії до «мрії кожної дівчинки», тобто Барбі, — нереальні стандарти краси, капіталізм та патріархальний погляд. З ними Грета Гарвінг і працює в фільмі, використовуючи досить влучну, проте інколи занадто м’яку іронію. Так, сатира на корпорації в картині дуже лагідна і явно не докручена, але Mattel знущається з самої себе, й це означає, що у критики є кордони. Однак навіть попри це у режисерки вийшло, прикрасивши історію блискітками і музичними номерами, пронести екзистенційну кризу незалежного кіно у великий корпоративний проєкт.

У результаті «Барбі» — не стільки сатира, скільки добра комедія з фінальними мотиваційними промовами (можливо, надто декларативними) та влучними коментарями до нашої далеко не ідеальної реальності. Режисерка згадує усі основні вимоги і маніпуляції, з якими стикаються сучасні жінки. Та й сама Гервіг зі складним високобюджетним проєктом на руках, який повинен бути розважальним, толерантним, вписуватися в рейтинги, продавати ляльки, мати впізнаваність і одночасно не дратувати, ілюструє, по суті, те, про що й розповідає: бути жінкою означає блискуче відповідати всім вимогам, навіть якщо вони суперечливі. Уже зараз більшість заголовків стосовно «Барбі» — про найвищі в історії касові збори у перший вікенд прокату для стрічки, яку зняла жінка-режисер.

Просуваючи феміністичну адженду, Гервіг приділяє багато уваги і чоловікам, акцентуючи на шкоді від гендерного дисбалансу в суспільстві та травмі від токсичної маскулінності. До того ж пошук Кеном у виконанні Раяна Гослінга себе і своєї кенерджі — чи не найсмішніше у фільмі. Недарма маніфест I’m Kenough уже завірусився в інтернеті.

Пошук Кеном у виконанні Раяна Гослінга себе і своєї кенерджі — чи не найсмішніше у фільмі.

У підсумку «Барбі» — це цікаве, доброзичливе, іронічне та навіть іноді смішне кіно, яке, з одного боку, висміює, а з іншого — вшановує і розважає. Воно створене для втомлених дорослих, які вже ледь витримують невизначеність сучасного світу, помножену на завищені стандарти. Лялька ніби підморгує нам з екрана і каже: «Я знаю, що життя не курорт, але ось тобі, принаймні, дві години свята в рожевому кольорі».


Фото: Warner Bros. / Courtesy Everett Collection

Нове та Найкраще

150

170

169
380

Більше матеріалів