Десять фільмів, які, швидше за все, отримають «Оскар»

«Все завжди і водночас»

Режисери Денієл Шайнерт та Ден Кван
11 номінацій, серед яких «Найкращий фільм», «Найкраща режисерська робота», «Найкраща жіноча роль».

Картина про життя небагатої родини американців китайського походження, які керують пральнею. Проблем у героїв достатньо: податкове управління не дає продихнути, Веймонд (Джонатан Ке Кван) хоче розлучитися з Евелін (Мішель Єо), їхня дочка збирається зробити камінг-аут, але дід, який щойно приїхав із Китаю, може його не пережити. На додаток до цього Евелін відкриває в собі здатність випадати в паралельні виміри.

Ця чорна й шумна комедія побудована довкола дотепного дуету Єо — однієї з 50 найкрасивіших людей світу за версією журналу People — та Ке Квана.

Фільм вже має два «Золотих глобуси».

«Банші Інішеріна»

Режисер Мартін Макдона
9 номінацій, серед яких «Найкращий фільм», «Найкраща режисерська робота», «Найкраща чоловіча роль» та «Найкращий оригінальний сценарій».

Історія розгортається на ірландському острові Інішерін у 1923 році. У країні триває громадянська війна, але у глушині, де живуть герої, час наче зупинився. Єдина розвага нерозлучних друзяк, фермера Патріка Саллівана (Колін Фаррелл) та фолк-музиканта Колма Доерті (Брендан Глісон), — розмови про все і ні про що в шинку за пивом.

Драма починається, коли Доерті зненацька припиняє спілкування зі своїм другом, бо, замислившись про скінченність життя, вирішив зосередитися на написанні музики, а не витрачати час на порожню балаканину. Аби показати серйозність своїх намірів, персонаж Глісона ставить ультиматум колишньому приятелю: щоразу, як Патрік лізтиме до нього зі своєю дружбою, Колм відрізатиме собі палець на руці.

Фільм настільки трагічний, наскільки й дотепний, а від дуету Фаррела та Глісона перехоплює подих.

«Банші Інішеріна» відзначений нагородами Венеційського кінофестивалю і трьома «Золотими глобусами».

«Фабельмани»

Режисер Стівен Спілберг
7 номінацій, серед яких «Найкращий фільм», «Найкраща режисерська робота», «Найкраща жіноча роль».

Історія єврейської родини Фабельман в Америці 1950—1960-х. Голова сімейства Берт (Пол Дано) — перспективний науковець, його дружина Мітці (Мішель Вільямс) — піаністка, яка присвятила себе домогосподарству та вихованню двох доньок і сина.

Сценарій фільму заснований на автобіографічному матеріалі, тож не дивно, що Семмі Фабельман (Габріель Лабель), прототипом якого став молодий Стівен Спілберг, закохується у кінематограф після першого походу в кінотеатр. Дорвавшись до аматорської камери, він знімає дотепні стрічки зі своїми іграшками, однокласниками й ріднею.

У «Фабельманах» є елементи сімейної драми та роману виховання, але найважливіше — у ньому показана любов головного героя до процесу створення кіно. Очевидно, що Спілберг у свої сімдесят шість досі з підлітковим захватом ставиться до обраного ним ремесла і чудово передає цей стан на екрані.

«Фабельмани» здобув два «Золотих глобуси» в категоріях «Найкращий драматичний фільм» та «Найкраща режисура».

«Елвіс»

Режисер Баз Лурман
8 номінацій, серед яких «Найкращий фільм», «Найкраща чоловіча роль», «Найкраща операторська робота».

Перша за останні десять років робота Лурмана. Картина має всі ознаки його режисури: прекрасно поставлені музичні номери, яскравий візуальний стиль, надмірний пафос та мелодраматизм. Історію короля рок-н-ролу подано через спогади колишнього менеджера Преслі, «Полковника» Тома Паркера (Том Генкс), під кінець життя затаврованого шахраєм, котрий експлуатував і обкрадав свого підопічного. Справжня окраса картини — гра Остіна Батлера, який із вражаючою переконливістю показав музиканта в юності, на піку слави та на спаді кар’єри. Ця роль вже принесла актору «Золотий глобус».

«Тар»

Режисер Тодд Філд
6 номінацій, серед яких «Найкращий фільм», «Найкраща режисерська робота», «Найкраща жіноча роль».

Розповідаючи історію видатної диригентки Лідії Тар, Філд намагається передати атмосферу, в якій геній змушений жити зі своїм психічним розладом. Героїню переслідують галюцинації, жахіття. Вона знаходить загадкові каракулі, схожі на ті, що колись робила її покинута коханка Кріста. Однак стилістичне оздоблення стрічки не дає у підсумку потрібної напруги. Увесь фільм фактично тримається на Кейт Бланшетт, яка блискуче втілила владний, безкомпромісний та жорстокий характер, — такі особистості створюють шедеври, але й руйнують життя близьких людей.

Бланшетт уже має за цю роботу «Золотий глобус» і Кубок Вольпі Венеційського кінофестивалю.

«Чорна Пантера: Ваканда назавжди»

Режисер Райан Кайл Куглер
5 номінацій, серед яких «Найкраща жіноча роль другого плану», «Найкращий дизайн костюмів», «Найкраща робота гримера».

Друга стрічка зі всесвіту Marvel, сюжет якої розгортається у вигаданій африканській країні Ваканді. Зйомки мали розпочатися у 2021 році, але їх перенесли через смерть Чедвіка Боузмана, котрий зіграв короля Ваканди у першій частині саги.

Власне, відправною подією нового фільму стає смерть короля. Державу очолює королева-матір Рамонда (Анджела Бассетт). Перед країною постає смертельна небезпека — війна з раніше невідомою цивілізацією підводних людей. Вони так само мають доступ до вібраніуму — металу, на якому тримається могутність Ваканди.

Анджела Бассетт отримала «Золотий глобус» за роль Рамонди.

«Кит»

Режисер Даррен Аронофскі
3 номінації, серед яких «Найкраща чоловіча роль», «Найкраща жіноча роль другого плану».

«Кит» — це повість останніх днів Чарлі (Брендан Фрейзер), професора літератури, котрий поступово помирає від тяжкої депресії. Її спричинила смерть коханця, заради якого Чарлі колись покинув родину.

«Кит» є типовим фільмом Аронофскі: герой зі згубною одержимістю, війна дітей проти батьків, лякаючі тілесні трансформації, сильні афекти, мелодрама на кожному сюжетному повороті.

Єдиний, але помітний плюс картини — гра Брендана Фрейзера, для якого роль Чарлі ознаменувала повернення на екран після кількарічної професійної кризи.

«Аргентина, 1985»

Режисер Сантьяго Мітре
Номінація у категорії «Найкращий міжнародний фільм».

Історія розгортається в Аргентині: країна тільки-но позбулася військового диктатора, який катував її сім років. Ключова постать у розслідуванні злочинів, скоєних хунтою, — прокурор Хуліо Штрассера (Рікардо Дарін). Військові все ще мають вплив на владу, тож можуть зашкодити Хуліо відновити справедливість. Сантьяго Мітре вправно поєднує політичну драму з трилером і детективом. Головна тема історії близька українцям, це — ціна свободи.

Картина вже має «Золотий глобус» у категорії «Найкращий фільм іноземною мовою».

«Піноккіо»

Режисер Гільєрмо Дель Торо
Номінація у категорії «Найкраща повнометражна анімація».

Дель Торо задумав лялькову екранізацію казки Коллоді десять років тому, але реалізував ідею тільки зараз. Над проєктом, зробленим у техніці стоп-моушен, працювала команда з 40 аніматорів.

Більша частина сюжету розгортається в Італії часів Муссоліні. Піноккіо (його озвучив Грегорі Манн) унікальний своєю недосконалістю. Дель Торо підкреслює його сучки, зазубрини й так-сяк забиті цвяхи; його рухи — це рухи маріонетки, а безпосередність поведінки — суто дитяча.

Дель Торо раніше робив дорослі фільми про дітей, а зараз він розповідає дітям про диктатуру, війну, смерть, розгублених батьків і блудних синів.

Дещо сентиментальна, але прекрасно втілена історія вже має «Золотий глобус».

«Дім зі скалок»

Режисер Саймон Леренг Вільмонт
Номінація у категорії «Найкращий документальний повнометражний фільм».

Цей дансько-шведсько-український документальний фільм протягом двох років знімали у Лисичанському притулку для дітей, батьки яких не здатні виконувати свої обов’язки. Діти живуть тут до дев’яти місяців, після чого або повертаються у родину, або потрапляють до сиротинця чи прийомної сім’ї.

Війна у кадрі не присутня, головне лихо — це безвідповідальні дорослі. Вони пиячать, б’ють і калічать одне одного, ігноруючи (у кращому випадку) власних дітей. Увага та любов, з якою режисер вдивляється в життя мешканців притулку, винагороджуються дивовижними сценами дитячої щирості: танці, химерні ігри, страшні історії під ковдрою, бійки, котрі миттєво переростають у взаємну любов. А з огляду на те, що зробила російська армія з Лисичанськом, ця стрічка набуває особливої проникливості.

«Дім зі скалок» уже має приз за найкращу режисуру документального фільму на кінофестивалі «Санденс».

Зображення: Courtesy Everett Collection