Хай усе горить: Каміни з історіями замість російського газу у проєкті Юлії Бєляєвої
Українська художниця. Працює з керамікою, інсталяцією і фотографією. Роботи представлені у приватних колекціях Данії, Франції та України.
— Ми залишили Київ після того, як росіяни скинули бомбу на промислову зону поруч, а в багатоповерхівку в нашому районі влучила ракета. Поїхали до мами в центральну частину України. Але в місті, де я народилася, я теж не почувалася у безпеці. Тож за запрошенням української галеристки, засновниці Sabsay Gallery Маші Фарскоу я з сином Марком вирушила до Копенгагена. Туди ми діставалися два тижні, п’ять днів з яких жили в румунському селі в адміністративній будівлі. Ніколи не забуду тих волонтерів, які нас підтримували.
У Копенгагені ми провели тиждень, тоді Маша допомогла знайти резиденцію в Австрії OÖ Landes-Kultur. За запрошенням Альфреда Вайдінгера, директора родини австрійських музеїв OÖ Landes-Kultur GmbH, ми поїхали до Лінца. Підсумком мого перебування там стане виставка у 2023 році.
Резиденція співпрацює з найстарішою фабрикою Європи Gmunder Keramik, яка має великий досвід виготовлення камінів. Раніше вони були поширені у Європі, звідки і прийшли до нас. А я давно мріяла реалізувати ідею саме з керамічним каміном.
Опитавши місцевих мешканців, я зрозуміла, що ті, у кого є власний будинок, залюбки розглянуть повернення камінів задля зменшення споживання газу. Тобто моя робота нікого не звинувачує, а дає альтернативу. Ця ідея працює саме в європейському контексті, оскільки Європа зараз неабияк переймається через майбутній опалювальний сезон.
Моя робота нікого не звинувачує, а дає альтернативу.
При цьому проєкт поєднує добробут і затишок, втілені у кахельному каміні, з розрухою та горем, з якими зіткнулася моя країна. Деякі барельєфи базуються на скриншотах відеозвернень або складаються з різних фрагментів фотографій та відео. Сюжети охоплюють події війни, що відбувалися переважно навесні й на початку літа: міграцію, шок світу від побаченого в деокупованій Бучі, звернення «азовців», надання зброї, вибухи, мітинги у країнах світу.
Зараз кожен українець щодня поглинає новини. Наш день починається з гортання телеграм-каналів, вечір закінчується зверненням президента. Це перша так звана діджитал-війна в історії людства. Барельєфи — спроба утримати хоч щось із цього інформаційного потоку.
Це перша так звана діджитал-війна в історії людства.
Схожість кахельного каміна з самодостатньою архітектурною формою робить його подібним до багатоповерхівки. Я не ставила за мету показати якусь унікальну архітектуру, такі споруди можна зустріти у будь-якому українському місті. Нещодавно я побачила відео з харківською Салтівкою — один із камінів буде якраз схожий на типову радянську архітектуру спальних районів. Це звичайні будинки, в яких мешкають звичайні українці.
Фото: Міхаель Маріч