Натхнення

Славні виродки: Країна-терорист у малюнках Володимира Прохоренка

У своїй серії «Жахи війни» Володимир Прохоренко зображує ворогів України голими потворами з бомбами в руках. Митець розповів Bird in Flight, як він трансформує злість у творчість.
Володимир Прохоренко

Художник-фрилансер. Навчався в Українській академії друкарства. Живе і працює у Львові.

— Я жив у Росії деякий час, у мене в цій країні були друзі й залишилися родичі. У них там такий режим віртуальної реальності, коли навіть останній бомж стає «богоізбранним» та великодержавним. Росіянам поколіннями трамбували голову пропагандою всіх сортів. У результаті там уже і Сталін разом з Миколою II сидять разом, і фуражка Гітлера з «православієм», і все воно поєдналося, забулькало та ожило. Так моя робота з унітазами і придумалася. Суспільство настільки звикло до пропагандистського лайна, що вже не може без нього жити, — копрофілія на рівні багатомільйонної країни.

Ще задовго до цих подій я вирішив намалювати Леніна, хоч би як дивно це звучало. Мене бентежило, як якась маленька, лиса й картава людина наповнюється такою руйнівною силою, щоб залишити довжелезний кривавий слід через покоління і величезні території. У моїй уяві вона мала б роздутися до велетенського виродка, який тупо йде вперед, забираючи тисячі життів і руйнуючи все навколо. Так само сталося з Путіним та Лукашенком. А голими я їх зобразив, щоб показати неприкриту сутність цих потвор, хоч би як вони намагалися її приховати.

Я зобразив голими Путіна та Лукашенка, щоб показати неприкриту сутність цих потвор, хоч би як вони намагалися її приховати.

«Ленін»
«Західний світ створив монстра, який тероризує його сьогодні»
«Предстоятель РПЦ патріарх Кирило благословляє на військові злочини»
«Україна в оточенні братніх народів»
«Za детей»
«Za Мариуполь»
«Дії російських військових в Україні схвалюють більшість росіян. Тепер ви знаєте чому»
«Російська ідеологія, яка складається з божевільного поєднання комунізму, церкви, кримінальної культури, мілітаризму та антисемітизму»

У перші два тижні вторгнення, як і всі, я слідкував за новинами та адаптувався до безперервного стресу. Коли повернувся до творчості, захотів малювати більш осмислені речі про події навколо. В інших аспектах моє життя не змінилося — у Львові не було того, що пережили люди на Сході чи навіть у Києві.

Після навчання я працював із графічним дизайном та анімацією, це був певний шлях пошуку себе. Згодом зрозумів, що я більше художник, і прийшов до цифрової ілюстрації. Ця творчість для мене — арттерапія, каналізація негативу. І я відчуваю, що людей вона приваблює з тієї ж причини. Жодного комерційного зиску я від цього не маю, принаймні зараз. Поки роботи виставлялися у невеликих артпросторах у декількох країнах.

Ця творчість для мене — арттерапія, каналізація негативу.

На роботи витрачаю різну кількість часу — залежить від того, наскільки я злий. Найпопулярніше зображення з дитиною-Лукашенком зробив за два дні. А щось інше можу робити і закинути, бо вже немає таких сильних емоцій. Спочатку збираю референси фізіономій і ліплю їх у програмі скульптингу ZBrush. Зліплених виродків переношу в іншу програму, щоб виставити світло та зробити рендер. Заключний етап мій улюблений: малюю зверху в фотошопі, щоб персонажі були ще більш гидкими й живими, — додаю волосся, колір тощо.

«Що відчуваєш під бомбами»
«Кошмар 21 століття»
«Ядерна загроза 21 століття»
«Під час війни загинуло понад 360 українських дітей»
«Залежність ЄС від газу та нафти терористів»
«Звідки береться російська армія?»
«Забруднення української землі Росією»

Нове та Найкраще

8 700

1 141

921
1 401

Більше матеріалів