![](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/011_Joey_Solomon_Mom_and_richie_praying_for-my-recovery_2018-1800x900.jpg)
Скільки можна це терпіти: Активізм і мама у портфоліо Джоуї Соломона
![Джоуи Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/portrait-of-me-142x150.jpg)
Фотограф, художник. Працює і живе в Нью-Йорку. Виставлявся у США, Нідерландах, Південній Кореї, Угорщині. Публікувався у Foam Magazine, New Yorker, LensCulture. Фіналіст Foam Talent.
— Я народився і виріс у Нью-Йорку, колись пересувався в інвалідному візку; я гей, викладач середньої школи і художник, який використовує фотографію в якості свого основного медіума. Я почав знімати у 2012-му у п’ятнадцятирічному віці, і в підсумку фотографія стала моєю пристрастю і професією.
Коли я потрапив до лікарні, то вирішив фотографувати все, що відбувається зі мною. Лікарі не могли поставити точний діагноз протягом декількох місяців після госпіталізації. Я ж шукав докази хвороби у своєму фізичному тілі і документував те, що, як мені тоді здавалося, було моїми останніми тижнями. Фотографія стала моїм щоденним якорем, а також причиною продовжувати боротися за виживання.
Зараз, після хвороби, мої знімки і малюнки все ще зосереджені на темах посттравматичного стресового розладу, болю, реінкарнації та безсмертя.
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/Joey-Solomon_09_cutting-hair-wITH-mom-2.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/JoeySolomon_project_outtake_highlight2.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/JoeySolomon_project_outtake_highlight3.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/portrait-of-stephen_2020_joeysolomon_.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/011_Joey_Solomon_Mom_and_richie_praying_for-my-recovery_2018.jpg)
«Портрети моєї матері» — перша серія портретів, над якою я все ще продовжую працювати. Я почав її у 2012 році і саме завдяки цій серії вступив до університету. Я маю намір продовжувати знімати портрети матері доти, доки ми будемо живі. Мені потрібно це, щоб зблизити нас, зміцнити зв’язок. Крім того, так я намагаюся передати красу життя людей, які страждають від психічних розладів.
Як на мене, роль фотографії в нашому житті — бути комунікатором і вчителем. Мова — це бар’єр, але завдяки зображенням у нас з’являється універсальна мова, доступна всім зрячим. І фотографи, і споживачі фотографії — всі ми отримуємо вигоду від цього.
Мова — це бар’єр, але завдяки зображенням у нас з’являється універсальна мова, доступна всім зрячим.
Сьогодні ми споживаємо все більше знімків через соціальну ізоляцію, пандемію та її наслідки. Ми ж навіть перевіряємо свій телефон одночасно дивлячись на екран комп’ютера і телевізора. Але різниця між прокруткою на ютубі та цілеспрямованим переглядом фотографії полягає у відчутті комфорту і полегшення — один знімок або серія можуть зупинити нас, змусити змінити точку зору і наповнити емоціями.
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/cat-scan-room_fromaracketofechoes_joeysolomon_.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/PortraitOfMom_fromAracketofechoes_JoeySolomon.jpg)
На мою думку, коли справа доходить до психічного здоров’я та інвалідності, суспільство досі здатне на стигматизацію та в більшості своїй неосвічене, тож нам ще належить пройти довгий шлях до рівності й розуміння. Роблячи свої знімки, я думаю про квір-людей і свою аудиторію з обмеженими можливостями, але я нічого не чекаю від них як від глядачів — тільки намагаюся показати, що вони не самі. Я хочу надихнути їх, щоб допомогти їм заявити про свою справжню особистість або розповісти про свої психічні проблеми, прибрати цю стигму.
Мені здається, що в медіа так мало історій про людей з інвалідністю, в тому числі з боку квір-художників, тому що це не сексуально — розповідати про людину, яка знаходиться в депресивному стані й рідко виходить з дому. Ми, люди з психічними чи фізичними недугами, просто не представлені в основних засобах масової інформації. Це несправедливо і є невіглаством по відношенню до квір-людей і людей з інвалідністю, коли замість відвертої розмови або зводять розповідь про них до символічних образів і жалості, або зовсім відвертаються. Саме це і змушує мене продовжувати знімати.
Це не сексуально — розповідати про людину, яка знаходиться в депресивному стані й рідко виходить з дому.
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/JoeySolomon_SelfPortraitasDeadMothinMaine_.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/Joey_Solomon_self-portrait-april-2019-4x5-film-plus-some-of-my-medicines.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/Self-Portrait-as-Wheelchair-in-Snow-2021-Joey-Solomon-1.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/SelfPortraitBoneStudy_JoeySolomon.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/study-of-cyclical-thoughts-on-my-leg_large-format-ilford_joeysolomon-self-portrait-with-negative-holder-in-Vermont.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/JOEYSOLOMON-img07.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/Joey_Solomon_legs-and-a-tomato-in-my-pants_Self_tumor_study_.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/JOEYSOLOMON-img-photograph-04.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/Joeysolomon_portraitofBenjamin-Frederickson-and-Bob-Coombs.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/JoeySolomon_BirdonFilm_-1.jpg)
![Джоуї Соломон](https://birdinflight.com/wp-content/uploads/2021/05/JOEYSOLOMON-img-photograph-03.jpg)