Гравюри української художниці відправлять на Місяць разом із тисячами інших артефактів
Цієї осені безпілотні ракети мають доставити на Місяць величезний мультимедійний архів під назвою «Місячний кодекс» (Lunar Codex), що розповість про культуру людства через твори сучасного мистецтва. Це проєкт канадського фізика, письменника і колекціонера Семюеля Перальти, який він реалізує спільно з NASA, пише The New York Times.
Перальта задумав «Місячний кодекс» під час пандемії. Спочатку він планував відправити на земний супутник лише власні твори, зокрема науково-фантастичні книги. Але згодом вирішив масштабувати проєкт і звернувся до митців з усього світу. Основною вимогою для участі було те, аби роботи автора були представлені на виставках, у каталогах чи антологіях.
Зараз проєкт являє собою оцифровану колекцію сучасного мистецтва, поезії, журналів, музики, фільмів, подкастів і книг від 30 тисяч авторів із 157 країн світу. Перальта каже, що багато людей, з якими він обговорював проєкт, не сприймали його серйозно та вважали шахрайством. «Це найбільш глобальна ініціатива з запуску культурних творів у космос, — пояснює він. — Нічого подібного досі не було».
Серед творів, що потрапили до колекції, є ліногравюри та ксилографії української художниці Олесі Джураєвої. Вона евакуювалася з Києва на початку російського вторгнення і згодом створила серію гравюр, надрукованих за допомогою українського чорнозему. У той період Перальта, який раніше придбав деякі роботи мисткині, зв’язався з нею та отримав дозвіл на оцифрування її творів для участі у проєкті.
Матеріали «Місячного кодексу» скопійовані на цифрові карти пам’яті й записані на так званий NanoFiche. Це нікелевий аналоговий носій, який може вмістити величезний об’єм інформації. Перальта порівнює таку технологію з «Золотою платівкою» — часовою капсулою NASA, яку відправили в космос на борту зонду «Вояджер» 1977 року.
Перальта вважає «Місячний кодекс» чимось на кшталт «послання у пляшці для майбутнього про те, що навіть під час війни, пандемії та економічних потрясінь люди все одно знайшли час для створення краси».
