Дивіться, це — наші сусіди: Фотокнига Влада Сохіна про наслідки зміни клімату
Вчені і дослідники сходяться на думці, що зміни клімату викликані не тільки природними явищами, а й активною діяльністю людини. Чим більше ми перенавантажуємо природу, тим більше вона стає розбалансованою.
«Теплі води» Влада Сохіна — це довгостроковий фотопроєкт, який досліджує вплив зміни клімату на природу і людей у Тихоокеанському й Арктичному регіонах. Подорож фотографа почалося у 2013 році в Папуа — Новій Гвінеї, де він задокументував незаконну вирубку лісів. У 2014-му Сохін вивчав підвищення рівня моря та наслідки
У об’єктиві фотографа опинилися не тільки екологічні проблеми, а й свідчення боротьби, адаптації та надії людей, які постраждали через них. Він показував життя інупіатів та юпіків на Алясці, а також міста і села, які руйнує море. Фіксував, як вчені працюють у польових умовах, а місцеві жителі намагаються відновити свій побут.
Усе це й увійшло до книги «Теплі води», випущеної у 2021 році лише в електронному вигляді. Так вона менше впливає на навколишнє середовище, ніж якби її надрукували на папері і транспортували.
так називають коливання температури верхнього шару води в екваторіальній частині Тихого океану, яке справляє помітний вплив на клімат
Документальний фотограф британського фотоагентства Panos Pictures. Народився в Росії, жив у Португалії, зараз живе і працює в Центральній Африці. У своїх знімках фокусується на соціальній і культурній тематиці, проблемах навколишнього середовища, здоров’я та прав людини. Брав участь у Visa Pour L’Image і Head On Photo Festivals, публікувався в National Geographic, BBC World Service, The Guardian, GEO, The Atlantic, Stern, Le Monde, Esquire, Sydney Morning Herald, Marie Claire та інших виданнях. Співпрацює з ООН й іншими міжнародними організаціями.
— Для багатьох жителів Тихоокеанського регіону «зміна клімату» не просто модна фраза — це реальність. Через підвищення рівня моря, суперциклони, зміни погодних умов, берегову ерозію, танення вічної мерзлоти, знебарвлення коралів, вирубку лісів, зміни у структурі міграції тварин, а з нею і в полюванні й риболовлі найбільший регіон на планеті перебуває у великій небезпеці.
Знімки в цій книзі навмисно вибудовані за тоном розповіді, а не за географією. Фото капітана корабля, який п’є горілку під час шторму на Далекому Сході Росії, може сусідити із зображенням кладовища з Маршаллових островів, що йде під воду. Це допомагає уникнути поділу на «регіони» й «території» та підкреслити, що зміна клімату є глобальною. Незалежно від того, де ви знаходитеся, ви можете постраждати — і, ймовірно, це станеться. Зображення є універсальною мовою, тому самі фотографії ведуть розповідь.
Незалежно від того, де ви знаходитеся, ви можете постраждати — і, ймовірно, це станеться.
Подорожуючи «Теплими водами», дивіться не тільки через об’єктив, а й очима тих, хто щодня переживає кліматичну кризу. Ця книга — транспортний засіб для зустрічі з різними куточками планети і людьми, які там живуть. Вони — наші сусіди.
Токелау, Нова Зеландія, 2016 рік
Різні острівці в ланцюзі атолів Токелау мають різне призначення: на цих землях можуть займатися сільським господарством або використовувати їх як кладовище. Так, острів Теафуа Тану для жителів атолу Факаофо служить саме католицьким кладовищем. Токелау — перша у світі країна, що покриває всі свої потреби в енергії з відновлюваних джерел, сонця. Хоча це все ж не незалежна держава: територія знаходиться під управлінням Нової Зеландії. Розташована вона між Гаваями та Новою Зеландією, живе тут приблизно 1,5 тисячі осіб. За останні два десятиліття Токелау постраждало від зміни клімату і підвищення рівня моря, адже це невеличкий клаптик суші, оточений океаном, і знаходиться він у регіоні, схильному до стихійних лих.
Токелау, Нова Зеландія, 2016 рік
Жителі Фале на атолі Факаофо проводять багато часу у прохолодній воді лагуни. Зазвичай вони базікають, курять сигарети та їдять сиру рибу з кокосами.
Камчатський півострів, Росія, 2016 рік
Підлітки катаються на велосипедах пляжем поруч зі зруйнованими будинками так званої 2-ї бази — району селища Жовтневе, що сильно постраждало від берегової ерозії. З 1970-х років море стало захоплювати сушу і зруйнувало частину поселення. Коледж, спортзал, кілька будинків та інших споруд зникли під водою.
Острів Ефате, Вануату, 2015 рік
Діти з села Етас на острові Ефате спостерігають, як вантажівка доставляє питну воду в їхнє поселення. Після циклону «Пем» 13 березня 2015 року багато місцевих жителів залишилися без води. Міжнародна благодійна організація Oxfam організувала цю розвозку, яка їздить селами навколо Порт-Віли та допомагає людям поповнити запаси питної води.
Східний Сепік, Папуа — Нова Гвінея, 2014 рік
41-річний Джек Помбо з села Трін тримає в руках мертвого райського птаха. На лісозаготівлях чоловік знаходить багато таких. «Раніше наш ліс був сповнений птахів. У нас були папуги, райські птахи. Зараз багатьох із них немає, тому що у нас більше немає лісу. Деякі птахи загинули, деякі перебралися в іншу місцевість. Деякі прилітають в наші сади і знищують урожай».
Аляска, США, 2016 рік
Північні морські леви Стеллера (вони ж сивучі) відпочивають на скелях острова Гротто в національному парку Кенан-Фьордс. За даними Національного наукового фонду США, з кінця 1970-х до початку 1990-х років в західній частині затоки Аляски і на Алеутських островах популяції сивучів скоротилися більш ніж на 80%. Зміни температури води, океанських течій та інших океанографічних показників вплинули на виживання і розподіл істот, якими харчуються хижаки, в тому числі й морські леви. Танення льодовиків на Алясці призвело до масової міграції моржів і морських левів на узбережжя у 2015 році. Тварини, які живуть і розмножуються на льоду, були змушені шукати притулку на пляжі, оскільки лід був дуже тонким, щоб витримати їх, а іноді його й зовсім не було.
Аляска, США, 2016 рік
Мотоцикліст на кладовищі Шишмарьова. Це одне з найбільш постраждалих від змін клімату поселень на Алясці. Розташований на піщаній косі між Чукотським морем і лагуною, Шишмарьов втратив значну частину суші через підвищення рівня моря і берегову ерозію. У зв’язку з глобальним потеплінням лід став формуватися пізніше, а без нього острів залишається незахищеним від сильних осінніх штормів. У 1995 році село було змушене перенести аеропорт на нове місце, оскільки злітно-посадкову смугу закрили через ерозію. З 1997-го старий аеропорт використовували в якості місця переселення тих, кому загрожувала прибережна ерозія. 16 серпня 2016 року жителі Шишмарьова проголосували за його перенесення на більш безпечну територію.
Південна Тарава, Кірібаті (Мікронезія), 2016 рік
Діти з села Ейтан купаються в районі, затопленому морською водою під час припливу.
Гуам, США, 2016 рік
Роксанна Міллер, фахівчиня з моніторингу морської лабораторії Гуамського університету, вивчає види коралів, на які серйозно вплинуло їхнє знебарвлення (відбувається, коли температура води підвищується і водорості на коралах гинуть) у 2013—2014 роках. Корали, що залишилися, повільно відновлюються, але через посилення впливу глобального потепління вони знову можуть постраждати від підвищення температури води й екстремальних відливів. Втрата коралових рифів безпосередньо позначиться на місцевих рибалках, пласкі рифові риби втратять середовище існування, а з ним і здатність до виживання.
Самоа, 2016 рік
25-річний Сіману насолоджується водою в мангровому заповіднику в Моаті на острові Уполу в Самоа. Уряд країни підтримує багато місцевих громад, висаджуючи мангрові дерева, які захищають їхні поселення від підвищення рівня моря і від прибережної ерозії.
Уткіагвік (раніше Барроу), Аляска, США, 2016 рік
11-річна інупіатка Амайя стоїть на крижині на березі Північного Льодовитого океану в Барроу. Танення арктичного льоду — один із багатьох наслідків глобального потепління, яке чинить серйозний вплив на життя людей і диких тварин. У останні роки великі крижини можна зустріти далі від берега, оскільки морський лід починає танути раніше і швидше. Через танення льодовиків моржі та морські леви масово мігрували до узбережжя Аляски у 2015-му.
Острів Гуадалканал, Соломонові острови, 2016 рік
10-річна Ельва сидить на мертвій кокосовій пальмі біля річки Тіна в селі Ніу Бірао. Будинок Ельви колись стояв там, де зараз тече річка. У квітні 2014 року його змила повінь разом із двадцятьма іншими будинками. Деякі люди досі живуть у наметах, їхні діти перестали ходити до школи, тому що нічим платити за навчання.
Фото: Влад Сохін / Panos Pictures / Schilt Publishing
Схожі матеріали
