Кота продовжувати будете? Як генетика допомагає блогерам

У травні 2017 року у Барбри Стрейзанд померла улюблена собака породи котон-де-тулеар на ім’я Саманта. У лютому 2018-го співачка повідомила, що збирається клонувати вихованицю, і незабаром народилися Скарлетт і Вайолет — дві копії Саманти. «У них інший характер. Чекаю, коли вони підростуть, щоб дізнатися, чи властива їм така ж серйозність, як Саманті», — казала тоді Стрейзанд.

Але реакція громадськості на цю досить милу новину була радше негативною. Так, президентка PETA Інгрід Ньюкірк засудила рішення Стрейзанд, зазначивши, що клонування вихованців посилює кризу з бездомними тваринами: забагато собак чекають на своїх господарів у притулках. Зараз блогери взагалі вдаються до клонування, як здається, не з найблагородніших міркувань. Вони продовжують вести сторінки померлих тварин у соціальних мережах і часто заробляють на цьому.

Хто і як клонує тварин

Експерименти з клонування тварин проводили ще з 1960-х років, проте найвідомішою стала овечка Доллі. Вона з’явилася на світ у 1996-му і була першим клонованим ссавцем і взагалі першою твариною, яку отримали з клітин дорослої особини, а не ембріонів. Після цього вчені почали активніше створювати генетичні копії коней, биків, кішок, собак. Так, коня породи хафлінгер вдалося клонувати у 2003 році після 320 невдалих спроб.

Сам процес клонування схожий на ЕКЗ: запліднену яйцеклітину з матеріалом потрібної тварини поміщають в організм сурогатної матері.

Першим клонованим домашнім вихованцем стала кішка Сісі (CC — CopyCat), її створили в Техаському університеті A&M у 2001 році. Щоправда, тварина вийшла іншого забарвлення, але вчені пояснили це процесами, які відбуваються на ранньому етапі формування ембріона. Натомість кішка була здоровою, давала потомство і прожила 18 років, померши лише у березні 2020-го. На той час перший клонований кіт з’явився і в Китаї. Хуанг Ю втратив свого друга у 2019 році, але компанія Sinogene допомогла чоловікові впоратися з цим, створивши клона його вихованця, — на це знадобилося сім місяців.

У Китаї ринок клонування може розвиватися особливо активно, оскільки там немає закону проти жорстокого поводження з тваринами, тож дослідники можуть дозволити собі більше експериментів. Зокрема, тут уперше клонували приматів, редагували ембріони мавп, змінюючи гени, пов’язані з аутизмом та психічними захворюваннями, а ще створили надсильних собак.

До речі, собаку вперше клонували у 2005 році у Південній Кореї. Відтворенням афганського хорта на прізвисько Снуппі займався Сеульський національний університет. Снуппі виростили з клітини вуха його попередника. Ядра цієї клітини увели у 1 095 яйцеклітин 123 різних самок. Тільки три випадки закінчилися вагітністю та два — пологами. Одне цуценя померло рано, тоді як Снуппі прожив 10 років: причиною його смерті став рак. При цьому середня тривалість життя такої породи становить 11 років.

Хірурга Хлон У Сока, який клонував Снуппі, незабаром звільнили з університету, оскільки з’ясувалося, що він сфабрикував дослідження про стовбурові клітини людини. Тоді колишній співробітник заснував свою компанію Sooam Biotech та став клонувати тварин. Починав Хван У Сок зі свиней і корів, але у 2009-му повернувся до собак.

У Техасі є спеціалізована компанія ViaGen, яка й займалася створенням копій собаки Барбри Стрейзанд. Тут усе також починалося з корів, коней і свиней. Але потім ViaGen купила біологічний матеріал у Genetic Savings and Clone — першої в історії компанії, яка клонувала кішок (вона проіснувала в Каліфорнії лише два роки і збанкрутувала). Так із часом ViaGen взялася за домашніх тварин, і до осені 2019 року її фахівці клонували вже близько сотні вихованців.

Процедура в середньому коштує від $35 тисяч до $50 тисяч залежно від виду тварини, плюс додаткові витрати на зберігання ДНК. Котів клонувати дешевше: у них менш складна репродуктивна система і вище можливість отримати тварину не того забарвлення. Собак, відповідно, клонувати складніше, ніж котів та овець.

У компаніях Sooam Biotech і ViaGen розповідають, що цуценята народжуються у природний спосіб або завдяки кесаревому розтину приблизно через 60 днів (стільки у собак зазвичай і триває вагітність) після успішного підсаджування яйцеклітини. З’явитися на світ може не одна тварина, тобто клонів буде кілька. В основному клієнтами компанії стають власники собак та кішок, але доводилося мати справу і з тхорами.

Управління з санітарного нагляду за якістю харчових продуктів та медикаментів США (FDA) стежить за клонуванням лише таких тварин, як кози та вівці, і зазначає, що здебільшого клони здорові. За домашніми улюбленцями подібного нагляду немає, але, як правило, їхні власники теж задоволені. У середньому клоновані собаки живуть приблизно стільки ж, як і «звичайні» тварини.

Є важливий аспект. Звісно ж, створити точну копію не вдасться: вихованець буде виглядати ідентично або дуже схоже, а ось поводитися — не обов’язково. Як пояснює National Geographic, характер кота чи собаки визначається середовищем, тому відтворити таку саму тварину в лабораторних умовах не можна. Крім того, у клона іноді відрізняються колір очей та забарвлення. Однак гавкіт або інші звуки, які видає тварина, часто можуть бути дуже схожі.

Навіщо блогерам клони

У 2018-му вихованицю Кортні Удвар-Гейзі збила машина, але оскільки Віллоу, гібрид собаки та вовка, була героїнею інстаграма @wander_with_willow, який вела дівчина, вона клонувала тварину. Тепер блогерка викладає у мережі знімки біологічного близнюка Віллоу — Фенікса. У посліді клонів було ще п’ять цуценят, яких Удвар-Гейзі роздала друзям.

«Я чую багато гидоти з приводу клонування. Люди кажуть, що у мене собака-зомбі, або називають мене божевільним багатим дівчиськом. Спочатку чути це було болісно», — розповіла Удвар-Гейзі в коментарі Input. Блогерка заявляє, що Віллоу була її музою, тому вона зважилася на такий крок — не могла уявити життя без своєї улюблениці.

Аудиторія нерідко критикує «петфлюенсерів» за рішення клонувати вихованця, як у випадку зі Стрейзанд, вказуючи на те, що у світі чимало безпритульних тварин. Однак ті, хто займається подібними інстаграм-акаунтами, знаходять у клонуванні свої переваги. Багато хто, як і Удвар-Гейзі, кажуть, що це допомагає впоратися з почуттям втрати й горем після смерті улюбленця. Також клонування — відмінне рішення, щоб продовжувати створювати контент і вести сторінку тварини й надалі, особливо якщо господарі добре заробляли на цьому. Щоправда, підписники можуть не дочекатися нових публікацій: клонування інколи затягується на тривалий час, оскільки потрібно багато спроб. Але технології стають усе досконалішими, і тепер уже не обов’язково використовувати сотні сурогатних матерів, а частіше достатньо лише кількох.

Мініатюрна собака Тінкербелль з Нью-Йорка має понад 500 тисяч підписників в інстаграмі. Серед її зіркових шанувальників — Тейлор Свіфт та Аріана Гранде. У 2019 році команда, відповідальна за ведення облікового запису тварини, опублікувала повідомлення про те, що її генетичний матеріал збережено для майбутнього клонування. Пост був позначений як платне співробітництво з ViaGen.

Акаунт IPartyWithBruceWayne розповів про вже проведену процедуру, опублікувавши фотографію «оригінального» пса Брюса з чотирма клонами. Профілі Clash of the Clones і Baxter the Clone також відкрито говорять про те, що на зображеннях — клон. Проте можна припустити, що через критику громадськості не всі «петфлюенсери» готові зізнаватись, що герой знімків не зовсім той, за кого його приймають.

«Хтось міг клонувати свого вихованця та замінити оригінал. Світу про це знати необов’язково. Вони можуть ніколи і не дізнатися», — погоджується Мелен Родрігес, менеджерка клієнтського сервісу ViaGen у коментарі Input.

Це, звичайно, далеко не всі етичні питання, що виникають у зв’язку з клонуванням. А як бути з клонами, що не вижили, адже процес усе ще недосконалий? Як бути із сурогатними матерями, які також виявляються піддослідними? І зрештою, що як хтось із батьків, які втратили дитину, не витримає і захоче будь що повернути хоча б її копію? Так, поки що це заборонено і подібне навіть уявити важко, але попит породжує пропозицію. І чим успішніші експерименти з клонування тварин, тим ближче наступний щабель.