Світ

Танки на стіні: Воєнні орнаменти Афганістану

За останні сорок років Афганістан пережив дві війни. Кожна з них тривала десятиліття і не лише вплинула на життя мільйонів місцевих жителів, а й створила окремий жанр ужиткового мистецтва — афганські воєнні килими.

Рік тому владу в Афганістані захопив «Талібан», у країні почалася сильна криза. Більшість людей втратили роботу, а сім’ї, що належали до середнього класу, зараз не можуть собі дозволити навіть повноцінне харчування. Одна з причин — санкції, накладені на Афганістан багатьма країнами після встановлення влади «Талібану». Через такі заходи значно скоротився експорт килимів, одного з найважливіших товарів для країни, — у цій індустрії працювало до 3 мільйонів афганців. За останній рік серед них побільшало неповнолітніх. Вони й раніше долучалися до ткацтва, а тепер родини змушені обирати, відправити дітей до школи чи змушувати заробляти бодай щось виготовленням килимів.

Афганські килими схожі на турецькі, персидські й подібні вироби країн Сходу. Але лише в Афганістані тчуть воєнні килими. На них, серед іншого, зображена зброя — автомати Калашнікова, пістолети, гранати та гранатомети, ПЗРК, танки, винищувачі, вертольоти, а нещодавно з’явилися й безпілотники.

Килим, що демонструє війну моджахедів із маріонетковим урядом Мухаммеда Наджибулли (фігура з серпом та молотом на лобі), встановленим СРСР. У нижній частині зображена жінка й діти-біженці. Фото: Nigel Lendon / AFP
Чотири автомати Калашнікова, розташовані симетрично, можна нерідко зустріти як головний елемент дизайну килимів. Фото: Nigel Lendon / AFP
Червоні килими найбільш розповсюджені. Дизайн, де автомати Калашнікова розташовані по боках, а в центрі зображена різна зброя, зустрічається часто. Фото: Alan / Flickr
Поширений сюжет — вихід радянських військ із Афганістану. Зображені радянські танки, що залишають країну, велика мапа Афганістану на світлому фоні. Написи зроблені на фарсі й латиницею, назва автомата Калашнікова являє собою суміш кирилиці та латиниці: Klashenkov. Фото: futereatlas.com / Flickr
Афганський килим із 1980-х, на якому зображена радянська зброя. Фото: AP Photo / Matt Rourke
Дизайн килима із рядами зброї дуже поширений. На цьому виробі зображені танки, гранати, автомати Калашнікова. Фото: Patrick Сharpiat / Wikimedia Commons
Афганський килим із дизайном, що зустрічається досить рідко. Фото: Adrian Michael / Wikimedia Commons
Один із розповсюджених видів дизайну килимів — ряди танків із піднятою гарматою: у цьому положенні вони не можуть стріляти. Такі килими символізують перемогу Афганістану над СРСР. Фото: Ben Piven / Flickr

Перші такі килими стали ткати на початку 1980-х, після нападу СРСР на Афганістан. Тоді кілька мільйонів афганських біженців оселилися в Пакистані. Щоб заробити гроші, вони продовжували традиційне ремесло — ткацтво. Деякі дослідники вважають, що воєнні килими виникли через пережите ремісниками, які захотіли перенести події війни у свої витвори.

Дослідник ісламського мистецтва й релігії Джамаль Еліас переконаний, що це уявлення хибне. По-перше, контролюють ринок саме продавці, які замовляють сюжети килимів і постачають матеріали для ткачів. По-друге, жодні інші образи, які могли бути навіяні важкими подіями, — голод, смерть близьких, побут біженців — на їхніх витворах не опинилися. Тож напевно невідомо, чому саме воєнні мотиви з’явилися на килимах, але зрозуміло, чому вони з них не зникли: такі килими швидко стали цікавим сувеніром з Афганістану, й попит на них досі не згасає.

Американець Кевін Садіт колекціонує та продає афганські килими, але найбільше його цікавлять саме ці, воєнні. За його словами, до радянського вторгнення ткацтво було виключно жіночою справою. Але після біженства до Пакистану колишні поліцейські, лікарі й чоловіки інших професій починали ткати килими — це був єдиний спосіб заробітку. Афганських ткачів експлуатували пакистанці, які побудували цілу індустрію виробництва килимів довкола таборів для біженців. Вони контролювали прибуток, тож робітники не отримували багато грошей. Але до початку 2010-х більшість біженців повернулися в Афганістан, забравши індустрію ткацтва з собою.

До вторгнення СРСР ткацтво було жіночою справою, але після нього колишні поліцейські, лікарі й чоловіки інших професій починали ткати килими, аби щось заробити.

Усі афганські килими створені вручну. Маленькі, завширшки приблизно до 50 сантиметрів, виробляє одна людина. Над великими працює кілька ткачів, інколи по пів року. Через магазин Садіта пройшло близько 17 сотень килимів — більшість виробів колекціонер фотографує й інвентарізує на своєму сайті, який він перетворив на освітній ресурс. Ціни на килими різняться від трьох сотень до 24 тисяч доларів — саме за стільки конкурент Садіта зараз намагається продати один великий екземпляр.

Є кілька різних видів дизайну воєнних килимів, але їх можна розділити на дві великі групи: фігуративні, що виглядають як картини, та візерунчасті, більше схожі на традиційні вироби. На останніх деякі з деталей замінені на гвинтокрили, танки чи безпілотники.

Серед фігуративних виділяються «жовті» килими, де основним фоном слугує світло-жовтий колір. Візерунки на них часто складалися в мапи — контури країн: спочатку Афганістану, потім і всього світу. Найвірогідніше, на це вплинув італійський митець Аліг’єро Боетті, який певний час працював в Афганістані у 1980-х роках. Він робив вишивки й килими із мапами на них — після цього в Афганістані і почали з’являтися подібні. Також італієць малював акварелі з літаками, тож, за словами Садіта, він відіграв велику роль у популяризації воєнних мотивів на афганських килимах.

Магазин килимів на військовій базі США в Кабулі. Фото: AP Photo / Rafiq Maqbool
Килими зі світлим фоном зустрічаються не так часто, як із червоним. Фото: Alan / Flickr
Магазин килимів у Йоркширі, Велика Британія. Фото: Lindsey Parnaby / AFP
Магазин килимів на Курячій вулиці в Кабулі. Фото: Shah Marai / AFP
На килимі зображена битва за авіабазу «Талібану» Баграм 14 листопада 2001 року, в ході якої її захопили війська США й НАТО. Фото: Weltalf / Wikimedia Commons

Поширеним сюжетом на них є руйнування башт-близнюків 11 вересня в Нью-Йорку. Найчастіше на жовтому фоні постають хмарочоси в диму, люди, які стрибають із вікон, прапори США та Афганістану і голуб миру між ними — зображення, скопійоване з американських пропагандистських листівок. Можна зустріти й слова англійською, нерідко з помилками. Так, фраза «В Америці були теракти» з часом через чисельні копії невідомої ткачам мови перетворилася на «Терористи були американці». Хоча перші такі килими робили люди з антиталібанськими поглядами, підтримку США у цих витворах розгледіти складно: люди скоріше вбачають у них спосіб заробити на трагедії або навіть схвалення дій терористів.

Продавець у Кабулі демонструє килим, присвячений терактам у США 11 вересня 2001 року. Фото: AP Photo / Rafiq Maqbool
Килим, присвячений одночасно терактам 11 вересня у США та війні в Іраку. У верхній частині башти-близнюки зображені разом із Нижнім Мангеттеном. Далі виткані контури Афганістану й Іраку, позначені літаки B52 й F16, а слово missile («ракета») написане із помилками (mesiail). Фото: Alan / Flickr


Фото на обкладинці: Shah Marai / AFP

Нове та Найкраще

470

109

874
345

Більше матеріалів