«Нам здається, що ви жінка. Вам сподобається цей купальник»

Сьогодні майже кожен сайт насамперед запитує в користувача дозволу використовувати cookies — з деякими інтернет-ресурсами без такої згоди навіть не можна працювати. У cookies зберігаються дані про людину: від налаштувань мови та збережених паролів до історії поведінки на інших сайтах. Здається, що завдяки технологіям магазини, соцмережі й журнали знають про нас майже все, але це (поки що) не зовсім так.

— Мій комп’ютер гадає, я жінка.

Я зрозумів це з різних дрібниць. Іноді надходять листи, що починаються з «Дорога мадемуазель Дмитро Костюков, дякую за покупку…». Іноді сайти магазинів автоматично відправляють мене на сторінку жіночого одягу. Іноді Google перекладає тексти з англійської російською використовуючи жіночий рід.

Я давно помічав такі дрібні помилки, але хіба що сміявся з них із друзями — поки мені не надійшла пропозиція співпраці: мене кликати стати моделлю та амбасадором фірми жіночих купальників. Вона заснована жінкою із Північної Європи, і одяг у них лише для жінок. Фірма дуже сучасна, у рекламі задіює моделей із різною зовнішністю.

Я ніколи не приховував, що я чоловік, не робив таємниці зі свого імені у соцмережах. У листі навіть ішлося, що фірмі сподобався мій інстаграм. Хто писав це — жива людина чи робот, — я й досі не знаю. Загалом я погодився і під нікнеймом Bright_Woman у січні став амбасадором цієї фірми.

Як перший купальник мені порадили бікіні «Бора-Бора» або суцільний «Скарлет». Я зупинився на суцільному купальнику — тим більше що на бікіні був великий попит і треба було довго чекати. Мені прийшло (уже точно автоматичне) привітання від засновниці компанії, промокод для друзів на знижку 15% та червоний купальник. Я був у захваті.

Я подався на найближчий до мене пляж — до Гааги. Під безперервним лютневим дощем, у сім градусів тепла, які відчувалися як нуль через штормовий вітер, я, орієнтуючись на інстаграм фірми та класичні пляжні фотографії, поєднав реальність (перший знімок) і погляд алгоритму (решта).

Поки що не знаю, що з цього вийде. Я виклав знімки, написав менеджеру і чекаю на відповідь — не знаю, від людини чи від робота. Кілька людей написали мені, що їхню стать алгоритм теж плутає. Інші похвалили мою рекламу та попросили код на знижку. Декілька чоловіків сфотографувалися в купальнику, зрадівши, що так можна.

Безумовно, я знаю, що подібні розсилки є способом продати товар, але це ще й те, як алгоритм бачить нас. Зважаючи на все, я для нього — 82-кілограмова жінка середнього зросту, яка часом читає феміністичні статті та має 10 тисяч підписників в інстаграмі. Деяким фірмам це й потрібно.

Зважаючи на все, я 82-кілограмова жінка середнього зросту.

Але чи це я? Уся ця історія передбачає, що я незабаром поїду на море. Проте якби алгоритм знав мене трохи краще, він був би у курсі, що я ніколи не їжджу відпочивати на море. Я навіть не певен, чи маю плавки.

Але один плавальний костюм у мене тепер точно є.