Фотопроєкт

Ромський щоденник: Фотографії з притулку для українських біженців у Молдові

П’ять місяців тому центр FRIȘPA у Кишиневі став прихистком для українських ромів. Як університетська будівля перетворилася на домівку для різних сімей, у своєму фотопроєкті розповідає Даніель Герсе.

Фотограф Даніель Герсе із Кишинева від початку повномасштабного російського вторгнення допомагає біженцям з України. У центрі FRIȘPA живуть переважно роми, близько 150-200 людей, — саме про них проєкт Даніеля. Там вони сплять, їдять, шукають роботу й можливість переїхати в інше місце. Багато хто не має документів і тому застряє у Молдові. Попри це у центрі кипить життя: його мешканці святкують дні народження та знаходять друзів.

Даніель Герсе

Фотограф із Кишинева. Учасник фотопрограми PhotoManhattan School у Нью-Йорку.

— Я не веду статистики, але більшість ромів потрапляє до Молдови безпосередньо через кордон. В основному через пункт «Паланка — Маяки», тому що більшість ромів на півдні проживає в Одеській області. Було ще пару складніших ситуацій. Люди, які живуть на заході України, хотіли поїхати до Молдови, щоб об’єднатися з родиною, тому їм потрібно було перетнути кордони кількох країн. Але це дуже рідко.

З першого дня війни всі в моєму оточенні у Молдові почали допомагати біженцям. Мої друзі самостійно шукали житло, транспорт та харчування для центрів розміщення. Разом із ними я також почав підтримувати центр, який приймає ромську спільноту, тому що їй приділяли найменше уваги. Пізніше в березні я вирішив знімати його мешканців регулярно.

Люди виїжджають із центру для біженців до Німеччини. Через відсутність документів зробити це може небагато хто з ромів
Люди виїжджають із центру для біженців до Німеччини. Через відсутність документів зробити це може небагато хто з ромів
Автобус до західних країн, наданий німецькою організацією
Автобус до західних країн, наданий німецькою організацією
Остання мить перед відправленням автобуса на Захід. Часто це означає, що сім’ї розпадуться
Остання мить перед відправленням автобуса на Захід. Часто це означає, що сім’ї розпадуться

По-перше, мій попередній проєкт в Угорщині був також пов’язаний із групою меншин, тож ця тема мені цікава. По-друге, зараз багато хто пише про Україну, але історію ромів мало висвітлюють.

У центрі є все необхідне, але умови далекі від ідеальних: зі сходів легко впасти, а імпровізовані ліжка перероблені зі шкільних лав.

FRIȘPA — це радянська триповерхова будівля. Увійшовши, потрапляєш до маленького похмурого холу, який використовують як приймальню. Далі йде велика освітлена сонцем кімната, яка працює як їдальня та зал для заходів. На інших поверхах розміщуються навчальні приміщення для 12-14 осіб. Душові розташовані поза будівлею у фургонах. Хоча в центрі є все необхідне, умови далекі від ідеальних. Зі сходів легко впасти людям похилого віку або з інвалідністю, а імпровізовані ліжка перероблені зі шкільних лав.

Вечірній вид на спортивний центр, який служив тимчасовим житлом для ромських біженців до FRIȘPA
Так увечері виглядає спортивний центр, який служив тимчасовим житлом для ромських біженців до FRIȘPA

Ті, з ким я спілкувався, поділяються на дві групи. Одні дуже щасливі, що можуть залишитися поруч із Україною та з надією чекають кінця війни. Інші намагаються поїхати якнайдалі та якнайшвидше. Оскільки багато ромів не мають документів, що посвідчують особу, їм важко покинути країну. Багато хто навіть не розуміє, чому відсутність документа забороняє їм вирушити, наприклад, до Бельгії.

Атмосфера в центрі залежить від того, хто вас оточує. Декому подобається бути разом, тобто мати поруч людей, з якими можна спілкуватися. Але багато хто дуже засмучений і неохоче приходить сюди та критикує заклад.

Особливо яскраво в пам’яті закарбувався такий випадок. В один із моїх перших днів у FRIȘPA я зустрів 20-річного Дмитра — він допомагав жінці знайти сина, який зник в іншій країні. Хлопець підбадьорював матір як умів. Зрештою, дитину розшукали в Польщі, вона загубилася в хаосі під час втечі з України. Дмитро був одним із перших, хто знайшов роботу від громади та допомагав своїй родині, яка тільки збиралася подавати документи на отримання статусу біженця.

Наталія та маленьке пташеня, якого приніс батько
Наталія та маленьке пташеня, якого приніс батько
Збір вишні в пік сезону в саду центру для біженців
Збір вишні в пік сезону в саду центру для біженців
Юля позує на камеру. Через проблеми з пересуванням центром в інвалідному візку вона залишається всередині будівлі навіть влітку
Юля позує на камеру. Через проблеми з пересуванням центром в інвалідному візку вона залишається всередині будівлі навіть влітку
Марко в їдальні після обіду розважає своїх товаришів
Марко в їдальні після обіду розважає своїх товаришів
Крістіна та її діти, які нарешті одужали після двотижневої хвороби
Крістіна та її діти, які нарешті одужали після двотижневої хвороби
Фрагмент кімнати сім’ї біженців
Фрагмент кімнати сім’ї біженців
 Діти граються біля входу до центру для біженців FRIȘPA
Діти граються біля входу до центру для біженців FRIȘPA
Діти бавляться на машині українського біженця. У цьому центрі в дітей рідко бувають уроки, тож здебільшого вони грають
Діти бавляться на машині українського біженця. У цьому центрі в дітей рідко бувають уроки, тож здебільшого вони грають
Очікування. Бездіяльність і відсутність роботи протягом місяців для багатьох починає бути тягарем
 Запекла гра у доміно в саду центру для біженців FRIȘPA
Хоча тут годують тричі на день, меню зовсім нерізноманітне, і це засмучує
Друзі, які зустрілися в центрі, написали свої імена на придністровському рублі
Друзі, які зустрілися в центрі, написали свої імена на придністровському рублі

Нове та Найкраще

1 303

51

195
4 444

Більше матеріалів