Кредит недовіри: Проєкт про рекламу на вулицях українських міст
Кирило Головченко вже знімав крізь отвори: його проєкт «Відпустка — грім серед ясного неба», фото для якого зроблені через дитячий надувний круг синього кольору, у 2016 році перетворився на книгу Out of the Blue. Головченко намагається бути в постійному пошуку нових тем, форм, підходів до роботи. Не закінчивши один проєкт, він починає придумувати наступний, і кожна його нова робота відрізняється від попередньої, а не продовжує її.
У свіжому проєкті «БЛЕФ» Кирило розповідає про брехунів і ошуканих — тих, хто пропонує різні блага, і тих, хто вірить казковим обіцянкам у вигляді оголошень, розвішаних на парканах українських міст.
Народився в Одесі. Вивчав фотографію та дизайн в Університеті прикладних наук у Дармштадті. Володар нагород в галузі документальної та художньої фотографії, таких як European Publishers Award for Photography, премії Бертольда Роланда і Фонду Вюстенрота. Виставлявся в Deichtorhallen у Гамбурзі, Fotomuseum у Вінтертурі, Нобелівському центрі миру в Осло, а також в Арлі, Берліні, Мадриді. Автор семи фотокниг. Живе і працює у Франкфурті.
— В основі мого проєкту BLUFF («БЛЕФ») українська вулична реклама, яка формально обіцяє людям те, про що вони мріють: роботу, хороше життя, гроші — кредити і позбавлення їх. Ці фіктивні пропозиції всюди, але ми більше не звертаємо на них уваги, тому що звикли — і до реклами, і до світу.
Усі ці казкові обіцянки схожі на риболовлю: якщо жертва реклами проковтнула наживку, їй буде дуже складно піти від рибалки. Люди брешуть, але рано чи пізно вони самі можуть потрапити на гачок або в тенета ошуканця.
Серію я знімав у Києві, Харкові та Одесі. Це не монтаж, не фотошоп. Я називаю це «колажем реальності». Усе, що на фото, — наживо, по-справжньому. Можна уявити, що це отвори у паркані, на якому висить оголошення. І неважливо, хто і як зробив ці дірки, головне для мене — поєднати різні шари простору в одному зображенні. У результаті дірки на оголошеннях відкривають погляд на той світ, яким він є насправді.
Фотографія у принципі відображає реальність, але я можу показати її суб’єктивно, так, як бачу сам. Мене і раніше цікавила присутність «перешкод» у зображенні, й після проєкту Out of the Blue я вирішив продовжити цю ідею та перенести її в міський простір.
У першу чергу мою увагу привертали оголошення, які ошукують споживача. Спочатку тільки про кредити — ніби їх усі писала одна людина, — потім і оголошення про здавання житла, пропозиції про роботу. Я намагався знайти точки дотику між самим оголошенням і другим планом. На фотографіях громадські місця і люди, які можуть стати реципієнтами цих оголошень. Я з’єднував плани за змістом, кольором і формою — відбирав їх швидше інтуїтивно.
У першу чергу мою увагу привертали оголошення, які ошукують споживача.
У своїх знімках я показую не пізнане і не вивчене у Східній Європі та про неї. Хочу відобразити мить у зображенні, що складається з безлічі кольорів, місць і фігур. А ще — задокументувати невловимі знаки минулого. Мене цікавить «одночасна неодночасність», або несинхронність, повсякденного життя. Мені подобається розпізнавати і фіксувати недосконалості й різні суперечливі мотиви. Мій метод роботи — це проби і помилки.
