Студенти створили онлайн-ресторан зі стравами з продуктів, якими українці харчувалися під час Голодомору
Напередодні Дня пам’яті жертв Голодомору студенти Української академії лідерства запустили онлайн-ресторан зі стравами, зробленими з продуктів, якими харчувалися українці під час Голодомору. На сайті проєкту можна побачити палянички з картопляних відходів, хлібці з запеченої соломи, коржик з кори дуба і подрібненого кореня очерету, суп «бур’ян», затеруху з борошна і кори берези. У графі «Дізнатися ціну» замість вартості організатори розмістили інформацію про те, як кожна з цих страв допомогла тисячам людей вижити. Також на сайті можна подивитися відео зі спогадами очевидців, яким вдалося вціліти, та прочитати історії постраждалих родин.
Онлайн-ресторан став продовженням ініціативи «Не пораховані з 1932». Три роки тому Українська академія лідерства створила вуличний ресторан, який назвали в пам’ять про мільйони українців, які загинули під час Голодомору. Проєкт представили в Бельгії, Ізраїлі та Україні з метою привернути увагу до трагедії та поглибити знання людей про геноцид. Перехожим пропонували спробувати три незвичайні страви — хліб з перетертої трави, суп із шишок і млинці з кори, які українці готували, рятуючись від голоду.
У коментарі Bird in Flight керівник проєкту Святослав Келим-Золотайко розповів, як виникла ідея створення онлайн-ресторану: «Ми хочемо продовжувати говорити на цю тему словами і образами, зрозумілими у 2020 році. Обговорювали з командою, як можна продовжити попередній проєкт, яким ми займалися три роки поспіль, коли пригощали людей стравами часів Голодомору. Ми розглядали ідею створення онлайн-магазину, але відмовилися від неї на користь онлайн-ресторану. Студенти шукали перелік продуктів у спогадах людей і на тематичних сайтах. По-перше, ми хотіли привернути увагу до петиції з вимогою внести слово „Голодомор“ до словників англійської мови. По-друге, щоб люди, які не замислювалися над трагедією раніше, усвідомили її масштаби. Відчуваючи контраст між звичною формою — сторінкою із замовленням їжі — і тим, що лежить на тарілках на нашому сайті, людина замислиться. Я радий, що люди висловлюються і наш проєкт зачепив обговорення цієї трагедії та ставлення українців до неї. Мені не соромно за цю роботу, адже вона була зроблена від душі».
Ідея студентів сподобалася не всім: у соціальних мережах почалася дискусія про етичний бік проєкту. Так, Дарія Бадьор, редакторка відділу культури «Лівого берега», у фейсбуці навела цитату історикині і засновниці науково-популярного проєкту про гастрономічну культуру Олени Брайченко: «Цей приклад нівелює досвід тих, хто пережив Голодомор. Не можна з’їсти щось і пережити той травматичний досвід. Ти не можеш з’їсти шматок черствого хліба і відчути трагедію 1932—1933 років».
