У здоровому тілі — здоровий дух: Обряди екзорцизму в Індії

Механдіпур ​​Баладжі Мандір — відомий індуїстський храм у районі Дауса у Раджастхані, присвячений мавпоподібному божеству Хануману, синові бога вітру Ваю. В Індії багато храмів, але у Баладжі особлива репутація в ритуальному зціленні та вигнанні злих духів, завдяки чому він приваблює паломників з усієї країни. Жителі Раджастхану переконані — тривогу, депресію та інші психологічні проблеми викликає дух. Вони вірять, що цих станів людину можуть позбавити тільки ритуали та молитви і що той, хто страждає від злих духів (Санкатвали), знайде спокій душі біля стін храму.

— Для місцевих жителів Механдіпур ​​Баладжі дуже могутнє, чарівне місце, у той час як традиційна психіатрія є табу і чимось ганебним. Життя всього поселення крутиться навколо цього храму. Містечко, яке складається з великої центральної вулиці та декількох провулків, просочене дивами. Здається, що всі найбільш незвичайні люди прийшли сюди в один і той самий день не змовляючись. Ось одноокий екзорцист, а ось прокажений у масці примари, під ногами кабани їдять овочі, а по дорозі повзе паломник. Йому прописав це екзорцист — віруючий має подолати весь шлях від автобусної станції до храму по-пластунськи. На його тілі білі пов’язки, щоб зупинити кровотечу, — ноги і руки стерті до мозолів. І навіть водій автобуса, який після прибуття викинув мою валізу в пил дороги, нагадував якогось казкового духа.

Храм являє собою вузький і довгий комплекс із великим парканом, на якому висять тисячі замочків. Паломники залишають їх, щоб захиститися від злих духів. Родичі одержимих повинні розбити один із таких замків, і це буде означати, що злий дух став слабшим і скоро настане одужання. Усередині Механдіпур ​​Баладжі паломники не затримуються на одному місці — через кількість стражденних охоронці намагаються квапити відвідувачів. Знімати біля храму заборонено, за непокору карають палицею. Тому, перш ніж почати фотографувати, я ходив там три дні, надокучив і познайомився. А потім просто став диваком, якому цікаві одержимі.

Ось одноокий екзорцист, а ось прокажений у масці примари, під ногами кабани їдять овочі, а по дорозі повзе паломник.

По вівторках і суботах біля довгих стін храму не проштовхнутися — в ці дні відзначають Хануманджі. Паломники вшановують свого Бога, і він дарує їм прихильність ще дужче. Черга, щоб пройти через комплекс, вибудовується на кілометр. Усі покірно чекають, щоб доторкнутися до статуї Божества. Щовечора біля Механдіпур ​​Баладжі проходить обряд поклоніння — пуджа, і сюди стікається все місто. Починається масова агонія, всі штовхаються, співають пісень, дехто входить у транс. Одержимі активно розмахують руками, а родичі цих людей посилено моляться Хануману, щоб він дарував звільнення їхнім рідним. Обряд триває годинами до пізнього вечора, і винести це досить непросто: від божевілля, що відбувається, паморочиться голова.

Починається масова агонія, всі штовхаються, співають пісень, дехто входить у транс.

Духовне зцілення коштує недешево, паломники жертвують багато грошей храму і екзорцистам, купують сувеніри та священні солодощі — прасад, щоб вихваляти богів. Ритуал екзорцизму обійдеться у 5 тисяч індійських рупій (приблизно 55 євро). За цю суму екзорцист молиться разом із хворим і його родичами біля стін храму.

У 2013 році команда вчених і психіатрів із Німеччини й Нідерландів проводила оцінювання лікування та ритуалів у Механдіпур ​​Баладжі, проте не змогла довести або спростувати ефективність духовного зцілення. Мій фотопроєкт досліджує традиції поклоніння надприродному, які демонструють, наскільки сильною може бути віра і наскільки вони важливі в житті всього суспільства. Вірити чи не вірити у злих духів? Проєкт залишає це питання відкритим.

Команда вчених не змогла довести або спростувати ефективність духовного зцілення.