15 речей, за які варто подякувати 2020 року

1. Уперше в історії вакцину створили настільки швидко — це велике досягнення науки і медицини

Ніколи раніше вакцину від чого-небудь не розробляли з такою швидкістю. До 2020-го проривною вважалася чотирирічна історія з пошуком і тестуванням вакцини від свинки в 1960-х. Прецедентів, коли вчені всього світу об’єдналися і працювали з такими величезними бюджетами, просто не було, і як результат — цього року вони здійснили науковий прорив.

На початок грудня в розробці було 162 вакцини від коронавірусу, близько третини проходять або вже пройшли клінічні дослідження, в деяких країнах вакцинація вже стартувала. При цьому обсяг даних, зібраних усього за рік, можна порівняти з інформацією про людську реакцію на будь-яку вакцинацію за останні 10 років.

Фахівці кажуть, що отриманий досвід і знання змінять майбутнє вірусології. З їхньою допомогою вчені сподіваються поліпшити профілактику грипу, прискорити виробництво вакцин у принципі і навіть запобігати раку.

2. Професія лікаря стала більш шанованою

Саме лікарі під час пандемії піддаються найбільшому ризику. У середині червня загальна кількість інфікованих медиків сягнула півтора мільйона; крім того, більше 20% через стрес стали страждати від депресії, більше третини — від безсоння. До всього лікарі були змушені боротися не тільки з ковідом, але і з «інфодемією».

З початку пандемії медичним працівникам і лікарням активно допомагають волонтери, звичайні люди влаштовують всілякі акції, щоб висловити свою підтримку та подяку. ЗМІ пишуть про лікарів як про головних героїв сучасності, багато хто, як журнал Time, поміщають їх на обкладинку.

Наприкінці року навіть традиційний список мільярдерів від Forbes поповнився імунологами та фармацевтами, які володіють медичними компаніями і дослідницькими лабораторіями. Усього ж за час пандемії у сфері охорони здоров’я з’явилося 40 нових мільярдерів. В Україні, щоправда, своя історія: зарплату медикам тут теж підвищили, але з реальними виплатами проблеми.

3. Природа очистилася (але не зовсім)

«Природа настільки очистилася, що …» — один із головних мемів пандемії. Але якщо історії про дельфінів, які повернулися в канали Венеції, відвертий фейк, то зменшення викидів CO₂ в атмосферу — факт. За даними Всесвітньої метеорологічної організації, в піковий весняний період викиди вуглекислого газу в усьому світі знизилися на 17%. В основному це відбулося через зменшення кількості транспорту на дорогах і літаків у небі, а також падіння рівня промислового виробництва. Але 17% — насправді зовсім небагато, хоча в Китаї кількість шкідливих викидів зменшилася на 25%, також істотно покращився стан повітря в Індії. Але, за словами експертів, після скасування жорсткого локдауну показники знову почали рости і повернулися до колишнього рівня.

Так що природа не «очистилася», проте такий небувалий за масштабами «експеримент» показав, наскільки можна знизити рівень шкідливих викидів і якою ціною.

Жива природа теж відчула на собі ефект локдауну. На спорожнілі вулиці міст заходили олені або кабани, а місто в Уельсі відвідало стадо диких кіз. Крім того, у квітні в гонконгському зоопарку, зачиненому на карантин, уперше за 10 років спарилися панди.

Загалом хоч і не всім (якщо згадати історію про вбитих через вірус, який мутував, норок), але деяким представникам фауни пандемія пішла на користь. У Китаї, наприклад, заборонили торгівлю дикими тваринами.

4. Люди стали частіше готувати вдома і викидали менше продуктів

Представники американських мереж супермаркетів говорять про те, що люди почали купувати більше не тільки напівфабрикатів, а й більш складних продуктів для готування вдома. На кулінарних сайтах активніше шукають рецепти комфортної їжі, а ще різних національних страв — люди менше подорожують, але хочуть хоч якось повторити цей досвід удома. З урахуванням постійних обмежень роботи ресторанів у різних країнах частіше готувати вдома стали повсюдно.

Згідно з дослідженням Bloomberg, близько третини опитаних американців планують більше готувати самостійно і після закінчення пандемії.

При цьому багато хто почав не тільки різноманітніше харчуватися, але і рідше викидати їжу. Ймовірність того, що продукти зіпсуються в холодильнику, коли людина багато часу проводить вдома, значно нижче, ніж коли вона цілий день в офісі або на зустрічах. Дослідження у США і Британії підтверджують той факт, що на звалищах стало опинятися менше їжі. У перспективі тенденція позитивно вплине на екологію: знадобиться менше ресурсів для виробництва продуктів, плюс серед сміття буде гнити менше викинутої їжі, а відповідно, і вироблятися менше шкідливого для атмосфери метану.

5. Жити стало комфортніше

Ще в березні кількість щоденних користувачів Zoom зросла до 200 мільйонів осіб (в 2019-му вона не перевищувала 10 мільйонів). Платформа стала корпоративним месенджером року і, схоже, назавжди змінила уявлення про те, як можуть проходити робочі зустрічі. Віртуальні робочі простори і наради в Zoom показали, наскільки багато зайвих відряджень у нас було до пандемії. Багато хто почав спокійніше ставитися до відеодзвінків і відкрив для себе можливості дистанційної роботи. А ще люди стали пунктуальними: відкрити ноутбук у піжамі набагато простіше, ніж доїхати на зустріч у годину пік.

Пандемія дала сильний поштовх розвитку телемедицини. Спеціальні безпечні месенджери для віддаленого спілкування з лікарями вже в розробці.

Також за цей рік з’явилися безкоштовні сервіси, які вчать онлайн-комунікації та кібергігієні, полегшують роботу на комп’ютері людям з інвалідністю. Крім ділових зустрічей у мережу перемістилися вечірки, кінофестивалі та туризм.

Справжнім зоряним часом пандемія стала для служб доставки. Навесні Київ та інші міста України заполонили кур’єри, що доставляють продукти з ресторанів, супермаркетів, аптек. І хоча вже через пару місяців люди почали економити і кількість замовлень впала, але можливість отримати додому практично що завгодно залишилася. Навіть Uber нещодавно запустив нову функцію доставки посилок на таксі по Києву.

6. Будинки стали багатофункціональними, а офіси — дешевшими

Багато хто все ще продовжує працювати віддалено, відповідно попит на офісну нерухомість знизився, а з ним і ціни на оренду. Експерти вважають, що вже незабаром з’являться більш гнучкі простори, швидше за схожі на коворкінг, і це зробить офіси в центрі міста доступнішими для малого бізнесу. Крім того, власники офісних площ будуть змушені впроваджувати енергозберігаючі технології, що знизить викиди парникових газів в атмосферу.

Також великі компанії замість того, щоб орендувати офіс, будуть спонсорувати облаштування робочого місця вдома у співробітників. Тим же, хто доїде до нового офісу, ймовірно в буквальному сенсі стане легше дихати: в нових проєктах архітектори вже стали приділяти більше уваги вентиляції та циркуляції повітря, щоб перешкоджати поширенню вірусів.

Крім офісу багато хто облаштовує вдома і спортивну зону, і, згідно з опитуваннями, далеко не всі планують повертатися до залу.

7. Економити стало простіше (хоча і не всім)

Пандемія вплинула на споживчу поведінку, навчивши економити навіть тих, хто ніколи цього не робив. Люди стали рідше купувати одяг і ходити в заклади. Офісні співробітники перестали витрачатися на дорогу.

За даними Банку Англії, з початку локдауну щомісяця британські домогосподарки заощаджували 17,3 мільярда фунтів — найвищий показник у країні за останні чотири роки. У США кількість особистих заощаджень зросла в чотири рази. Заощаджені гроші пішли на погашення кредитів і створення фінансової «подушки безпеки».

Але є і погані новини: згідно з інформацією аналітиків Resolution Foundation, під час локдауну заощадити гроші виходило тільки у людей з високим достатком — бідні ж продовжували бідніти, набираючись боргів. І судячи з усього, після скасування локдауну всі почнуть витрачати гроші як раніше. Так уже сталося у вересні у Великій Британії.

8. З’явилася корисна звичка — носити маску

Традиція носити на вулиці маску з’явилася в Японії в 1950-х роках з початком стрімкої індустріалізації. Китай і Південна Корея, які також зіткнулися з проблемою забруднення повітря, перейняли цю звичку. А після спалаху атипової пневмонії у 2002 році вона вкоренилася ще сильніше.

В Азії городяни носять маску, щоб уберегтися від брудного повітря, а іноді — просто щоб приховати відсутність макіяжу. У будь-якому випадку маски забезпечують мінімальний захист від вірусів. В Японії та Китаї маски з оригінальним дизайном можна було і до пандемії купити в будь-якій аптеці, а в цьому році вони стали модним аксесуаром по всьому світу. Їх шили Louis Vuitton, Dior, Saint Laurent, Gucci, Balenciaga, Off-White, Adidas, Nike, Under Armour і ще незліченна кількість відомих і не дуже брендів.

9. Бренди стали рідше випускати колекції і робили фешн-шоу цікавими і без глядачів

З початком пандемії дизайнери зіткнулися з необхідністю демонструвати нові колекції дистанційно. Звичний подіум замінили колаборації з режисерами і діджитал-проєкти, також модні будинки звернули увагу на незвичайні, важкодоступні локації. Зокрема, Dior показав кутюрні вбрання у фантастичній картині Маттео Гарроне, героїнями якої стали феї, русалки і мавки, а Gucci зняв мінісеріал з Гасом Ван Сентом. Saint Laurent провів показ у пустелі в Північній Африці, образи Moschino продемонстрували ляльки, а Balenciaga створив футуристичну онлайн-гру Afterworld: The Age of Tomorrow.

Модні бренди можуть ніколи не повернутися до звичних живих показів і будуть поступово переходити на цифровий контент. Також представники великих компаній усе більше говорять про відмову від випуску сезонних колекцій і скорочення обсягів виробництва, що в свою чергу позитивно вплине на екологію. Наприклад, Gucci вже вирішив зменшити кількість модних шоу з п’яти до двох на рік.

10. З’являлися і розвивалися нові формати заходів

Карантинний онлайн-концерт гурту BTS потрапив до Книги рекордів Гіннеса як наймасовіший: стрім південнокорейського колективу подивилося 756 тисяч чоловік із більш ніж 100 країн світу. Рекорд Тревіса Скотта — 12,3 мільйона чоловік одночасно і 45,8 мільйона всього, які стали глядачами його концерту в комп’ютерній грі Fortnite. Lil Nas X виступив у грі Roblox, і це побачило 33 мільйони людей. Також цілі фестивалі проходили в Minecraft, а аватар The Weeknd виступив у TikTok. Про звичайні стріми у соцмережах годі й говорити — цього року їх було навіть забагато.

Звичайно, ніякі просунуті виступи в онлайні не замінять живі, але ж вони і не повинні. Пандемія закінчиться, а люди, які з різних причин не можуть або не хочуть бути присутніми на реальному концерті або фестивалі, отримають більш цікаві та якісні онлайн-шоу якраз завдяки їх розвитку за цей рік.

Крім того, видозмінювалися і розвивалися офлайнові заходи. Наприклад, у Києві пройшло кілька «вертикальних концертів»: артисти виступали на даху готелю, а глядачі слухали їх на балконах сусідньої будівлі. Також ми побували на концерті в автокінотеатрі у Києві — цей формат уже популярний у різних країнах.

11. Багато вистав та виставок стали доступні онлайн

Головні концертні зали світу — Метрополітен-опера, Гранд-опера, Віденська і Берлінська опера — відкрили безкоштовний доступ до своїх постановок у записі: класичних творів Вагнера, Пуччіні, Моцарта, Верді та багатьох інших. Платформа TheatreHD розмістила онлайн вистави провідних британських театрів, які раніше демонструвалися в Україні тільки на великому екрані. Українські колективи також ділилися постановками на безкоштовному ресурсі Open Theatre — наразі глядачам доступні більше 60 вистав. Театри не можуть повністю перейти на відеоформат, але продовжать інтегрувати у свої проєкти AR, відеопроекції та штучний інтелект, а також робити записи постановок.

Крім того, під час ізоляції користувачі отримали безкоштовний доступ до сотень онлайн-курсів, у тому числі від університетів Стенфорд, Гарвард і освітньої платформи Coursera. А ще — до оцифрованих колекцій найбільших світових музеїв, таких як Тейт, Метрополітен, Ермітаж, Британський музей, Альбертіна, Прадо, Музей Гуггенхайма, Рейксмузеум і Музей Ван Гога.

Премія новаторської фотографії Bird in Flight Prize цього року також пройшла одночасно в онлайн- і офлайн-форматі. Редакція показала всі 10 проєктів, що увійшли до шорт-листа, в Києві просто неба, а навпроти кожного були встановлені відеокамери, трансляцію з яких можна було спостерігати онлайн. Перехожі могли малювати на знімках, залишати свої мітки, навіть зривати роботи, а ті, у кого не вийшло побачити виставку особисто, — спостерігати за тим, що відбувається, завдяки трансляціям веб-камери.

12. Розвивався внутрішній туризм

З урахуванням зачиненого всього прохання «залишайтеся вдома» було не так і складно виконати. Але якщо з перельотами все, як і раніше, непросто, внутрішній туризм став відновлюватися набагато швидше. Згідно з даними Євростату, вже влітку він практично повернувся до колишнього рівня. В Україні схожа ситуація: наприклад, у червні в Одесі була звична кількість туристів. У цілому в 2020-му туристичний потік зріс у Одеській, Миколаївській та Херсонській областях.

І все ж йдеться не про зростання загальної кількості внутрішніх туристів (ця тенденція весь рік зберігалася), а про те, що у мандрівників нарешті з’явився час і можливість відкрити для себе щось нове або вивчити місця поблизу. Серед українців у пріоритеті, крім традиційних поїздок на морські узбережжя і в Карпати, були індивідуальні подорожі на власному авто в межах області або околиць міста.

Загалом експерти налаштовані оптимістично і вважають, що, як тільки все нормалізується, люди знову почнуть активно подорожувати. При цьому тенденції піклуватися про безпеку під час поїздок і звертати увагу на місця ближче до дому збережуться.

13. З’явився новий напрямок у фотографії — портрети на вебку

Уже в квітні фотографи стали робити зйомки для модного глянцю на веб-камеру. Наприклад, Віллі Вандерперре сфотографував 19 відомих моделей для британського журналу i-D, Белла Хадід знялася для Vogue Italia за допомогою FaceTime, а Хлоя Севіньї — для журналу The Cut за допомогою Zoom. Фоторедакторка Bird in Flight теж попросила кількох фотографів зняти її на вебку.

Кінематографісти використовували веб-камеру набагато рідше. Прославитися вдалося тільки американському режисерові Крістіану Нільсону: за тиждень він зняв у Zoom хоррор, на який не витратив жодного долара. За добу картина зібрала у прокаті $25 тисяч. Режисер орендував кінотеатр у невеликому містечку штату Нью-Йорк і викупив у ньому кожне глядацьке місце. Після цього фільм став лідером американського прокату.

14. Твори мистецтва стали частіше купувати онлайн

Власники галерей по всьому світу заявляють, що їхні продажі в 2020 році впали. Справи пішли вгору тільки у таких гігантів, як Christie’s, Phillips і Sotheby’s, чий загальний обсяг продажів у першій половині цього року був у п’ять разів більше, ніж за той же період 2019-го. Ймовірно, в наступному році на ринку, як і раніше, будуть домінувати кілька великих галерей. Зате частка купівлі творів мистецтва в інтернеті зросла повсюдно.

В Україні арт-ярмарки теж перейшли в онлайн: навесні галеристи Євген Карась та Марат Гельман заснували в фейсбуці групу «Сіль-Соль», щоб допомогти українським художникам і фотографам продавати роботи під час карантину.

Деякі експерти вважають, що пандемія унеможливить проведення масштабних арт-ярмарків. Завдяки цьому колекціонери будуть робити менше імпульсивних покупок, а власникам галерей доведеться шукати нові способи привертати увагу покупців.

15. Люди креативили незважаючи ні на що

Без почуття гумору і винахідливості цей рік точно неможливо було б винести. Люди вчилися мити руки з навчальними музичними роликами, з’явився навіть сайт, який дозволяє вставити слова улюбленої пісні під картинками з інструкції з миття рук. Люди виходили співати на балкон, брали участь у всіляких флешмобах. Причому придумували їх навіть серйозні інституції. Так, Йоркширський музей у Великій Британії запустив кілька флешмобів: #CreepiestObject («Найдивніший експонат») та #BestMuseumBum («Найкраща музейна дупа»). У рамках першого музеї з усього світу публікували знімки найдивніших предметів зі своєї колекції, а другого — фотографії скульптур і картин з оголеними сідницями.

Наприкінці березня в українському фейсбуці запустили флешмоб #мистецтвовдома — учасникам потрібно було відтворити відомі твори мистецтва. У домашніх умовах повторили картини Фріди Кало, Рене Магрітта, Леонардо да Вінчі, Караваджо і багатьох інших художників. Подібні «картинні» флешмоби проходили по всьому світу, і, здається, завдяки їм багато людей побачили більше творів мистецтва, ніж могли б при музеях, що працюють.

Схоже, тільки у 2020-му міг з’явитися такий абсурдний музичний жанр, як бардкор. Це коли сучасні хіти виконують у середньовічній стилістиці.

Колаж на обкладинці на основі зображень: Artur Widak / NurPhoto, Jeff Moore / Eyevine / East News, Bartosz Krupa / East News, Depositphotos