Архітектура

20 найгірших сучасних будівель Харкова

Редакція Bird in Flight попросила харківських архітекторів назвати найгірші будівлі міста, зведені в період незалежності України. Список вийшов строкатим — церква, дельфінарій та кілька «пам’ятників», споруджених місцевими архітекторами самим собі.

Невдала архітектура зазвичай ігнорує контекст — вибивається з оточення стилем фасадів, висотністю, недоречним розташуванням. Таких будівель у Харкові достатньо. Але експерти рейтингу також критикують випадки реконструкції, виконаної, на їхню думку, без поваги до відновлюваного об’єкта. Сім споруд у списку взагалі названі результатом бажання їхніх авторів виділитися, тоді як найкращі об’єкти Харкова хвалили якраз за скромність.

При цьому багато експертів критикують не так споруди, як явища в будівельній сфері, обираючи для ілюстрації найпоказовіші приклади. Так, говорячи про ЖК «Воробйові гори», вони порушували тему невпевненості у завтрашньому дні, через що українці готові купувати будь-яке дешеве, навіть найбільш неякісне житло. А храм Святих Жінок-Мироносиць послужив приводом звернути увагу на те, що влада міста ігнорує громадськість при ухваленні рішень.

Примітно, що половина пунктів у списку — житлові будинки, хоча у рейтингу найкращих будівель міста житлового фонду було мало. Причина очевидна: якість сучасного житлофонду низька.

Лідер «найгіршого» київського рейтингу — архітектор Сергій Бабушкін опинився з одним проєктом і в цьому списку. Але у Харкові є свій Бабушкін: третина будівель із рейтингу зведена за проєктами Сергія Чечельницького та його бюро AROF. Чечельницький був головним архітектором Харкова з 2006 до 2017 року, на посаді його змінила нинішня головна архітекторка Тетяна Поліванова, яка теж працює в AROF. Практично всі проєкти в рейтингу з’явилися за них. Забудовники «Житлобуд-2» та «ТММ», а також архітектор Олег Тун опинилися одразу в обох харківських рейтингах, і це лише підтверджує, що якість архітектури залежить у комплексі і від замовника, і від архітектора, і від забудовника.

Рейтинг складали 14 експертів-архітекторів, які живуть і працюють у Харкові: Євгенія Губкіна (ГО Urban Forms Center, проєкт «Український конструктивізм»), Олена Ільницька та Сергій Ільченко (Студія Ільченка), Ольга Клейтман (Студія архітектури та дизайну SBM), Ганна Кошарна, Андріан Соколовський, Олександра Уртюкова (November Architects), Катерина Кушнаренко (Arkush buro), Олександра Нарижна, Анастасія Палій (ГО «Міські реформи»), Олександра Нікітенко (Nikitenkoteam), Олександр Помінчук (Pominchuk Architects), Гліб Семякін (Gleb Semyakin Bureau), Катерина Ярова (IK-architects).

Кожен експерт сформував свій перелік найгірших архітектурних об’єктів Харкова, збудованих з 1991 року. За згадку у списку споруда отримувала 1 бал. З 40 названих споруд до рейтингу увійшли 20 із найбільшою кількістю голосів. Якщо у київському рейтингу найгірших будівель жоден експерт не наважився говорити відкрито, то у харківському анонімних коментарів мало, і це при тому, що у локальній архітектурній спільноті всі одне одного знають.

1. БЦ Elysium Plaza

rating_kharkiv_nikiforov_elysium_plaza (1)
rating_kharkiv_nikiforov_elysium_plaza (2)
rating_kharkiv_nikiforov_elysium_plaza (3)
rating_kharkiv_nikiforov_elysium_plaza (4)

Адреса: вулиця Гагаріна, 24д
Роки будівництва: 2006 — теперішній час
Архітектори: Сергій Чечельницький, AROF, інститут «Харківпроект»
Забудовник: «Свет»

Будівництво бізнес-центру Elysium Plaza, відомого як «куля в кубі», триває вже 15 років. Почалося воно 2006-го, а завершитися мало до 2009-го, але заморозилося. Роботи на об’єкті відновили лише влітку 2018 року, і з того часу будівлю переробляли вже кілька разів: міняли металоконструкції, розбирали настил на даху та скляне оздоблення, зараз міняють оздоблення заднього фасаду.

Сергій Ільченко та Олена Ільницька

За певних обставин й у відповідному просторі ця велика будівля могла б навіть подобатися людям. Але об’єкт розташований надто близько до центрального автовокзалу і справляє враження химерної помилки. А спроба запакувати офіси у сферу — від початку спірне і не найзручніше рішення.

Катерина Ярова

Напевне, автори хотіли виділитися та створити враження, що одна фігура врізається в іншу. Це схоже на роботу для вступного іспиту на архітектурний факультет, яку навіщось реалізували в житті. Є багато питань щодо експлуатації. Як мити скло на кулі? Як усередині приміщення повісити ролети чи інакше захиститися від сонця? Як використовувати площу біля вікон, де стіна нахилена всередину, і навіщо її опалювати? Тобто мало того, що зовні це виглядає дивно, архітектор не подумав про зручність. Розрахунок, можливо, був на вау-ефект: люди приїздять із передмістя та інших міст на автовокзал і бачать таку будівлю. Але вийшов колгосп.

Анонімний експерт

У 90-х та першій половині 2000-х у Харкові створили низку утопічних гігантоманських проєктів із куль та інших геометричних фігур, але не реалізували їх. Зокрема, йдеться про роботи Чечельницького і Поліванової. Ця будівля — один із небагатьох проєктів із невиправданою формою, який все ж таки збудували. Водночас не залишає відчуття, що це радше скульптура, яка невідомо як працюватиме у просторі. Поруч автовокзал — зрозумілий людяний об’єкт, яким користуються всі. Elysium же як пляма в міській структурі, він руйнує масштаб і сам зовсім не масштабний людині. Такий БЦ не має користі: пішоходам немає чого туди заходити, а потенційних орендарів він теж навряд чи зацікавить через свою спірність та непрактичність. Біля будівлі 8-смугова дорога, немає площі або тротуару, і в результаті на споруду дивляться здебільшого з машини.

Не залишає відчуття, що це радше скульптура, яка невідомо як працюватиме у просторі.

2. Реконструкція історичного музею

Адреса: вулиця Університетська, 5
Роки будівництва: 2011 — теперішній час
Архітектор: Тетяна Поліванова, AROF
Замовник: управління капітального будівництва ХОДА
Забудовник: «Житлобуд-2»

Музей працює в колишній будівлі ломбарду з червоної цегли в псевдоросійському стилі, вона була зведена в 1908 році за проєктом архітектора Бориса Корнієнка. До реконструкції приступили 2011-го. Планували полагодити дах, замінити проводку, сантехніку, зробити правильну вентиляцію та додати скляну прибудову — фоє, в якому б проходили сучасні виставки, відкрилося кафе. Роботи розпочали саме з прибудови, але у 2013 році їх зупинили через брак фінансування. Вентиляцію та кондиціювання у старій будівлі не зробили, дах не полагодили, а нова прибудова додала проблем, перетворившись на теплицю. Через це частина старої будівлі, що знаходиться в ній, почала руйнуватися ще швидше. Скляна частина музею досі не працює, а реконструкція не завершена.

Андріан Соколовський, Ганна Кошарна, Олександра Уртюкова

Щоб зрозуміти, чому проєкт потрапив до списку найгірших, варто просто порівняти його з проєктом критого внутрішнього двору у берлінському музеї історії єврейського народу, яким харківські архітектори надихалися. В оригінальному варіанті розгалужені догори опори — це тримальна конструкція, що демонструє витончену роботу архітекторів та інженерів. У харківському варіанті схожі опори — чисто декоративний елемент, а тримальною конструкцією служать примітивні колони по периметру скляного фасаду. Крім естетики у процесі копіювання постраждало ще й розуміння функції нового простору. У Берліні критий внутрішній двір являє собою площу з книжковою та сувенірною крамницями і кафе, де відвідувачі можуть посидіти після тривалої прогулянки музеєм або, навпаки, зустрітися з друзями перед відвідуванням. У харківському варіанті скляна прибудова не має функціонального призначення, але і не прикрашає будівлю. Проблема навіть не в тому, що ідея була запозичена, а скоріше в тому, як цю ідею адаптували до іншого контексту, починаючи від культурних особливостей та клімату і закінчуючи можливостями місцевих будівельних компаній, які архітектор зобов’язаний враховувати.

Олександра Нікітенко

За словами автора музею, цегляний фасад ломбарду пофарбували у жовтий колір, щоб споруда стала подібною до будівель Олексія Бекетова (найвідомішого архітектора в історії Харкова), які знаходяться поруч. Це безглузда й непотрібна спроба вписати в історичний контекст і так історичну будівлю.

Це безглузда й непотрібна спроба вписати в історичний контекст і так історичну будівлю.

Євгенія Губкіна

Мене найбільше обурюють пропорції — буквально плаский скляний паралелепіпед із приклеєною арочкою та абсурдним карнизом, який не виглядає переконливо і нефункціональний. У музеї немає нормальних санвузлів, інклюзивності, є проблеми зі сховищами, евакуацією, обігрівом будівлі. Вона вимагала якісної модернізації та реставрації як пам’ятка архітектури, однак усі гроші вклали у скляну штуку. Червоноцегляна архітектура дуже важлива для вигляду Харкова, але будівлю чогось пофарбували в жовтий. «Теплиця» могла б не викликати стільки негативу, якби не це фарбування, металопластикові вікна й невідреставровані інтер’єри.

Ольга Клейтман

Тут усе вторинне — як ідея, так і виконання. Щоб скло працювало, воно має бути прозорим, але воно синє, і не видно, що всередині. Білий пластиковий профіль тут теж виглядає недоречно.

Сергій Ільченко та Олена Ільницька

Проєкт позиціонували як «вітринний» — уособлення сучасності та здобутків влади. Вийшов же приклад генерації будівель за пінтерест-принципом, коли прототип або його фрагменти довільно переносять в інші обставини. У цьому випадку не можна говорити навіть про використання техніки колажу, оскільки пропорції змінюються як заманеться.

3. ТРЦ Nikolsky

Адреса: вулиця Пушкінська, 2а
Роки будівництва: 2013—2021
Архітектори: Архітектурна майстерня Андрія Пашенька
Забудовник: Budhouse Group

ТРЦ назвали на честь Микільської церкви, знесеної 1930 року. На її місці у 2008-му почали зводити бізнес-центр «Європа», але будівництво затяглося. У 2012 році процес відновили для проєкту вже цього центру. Починаючи з 2015-го дату відкриття переносили щорічно, запрацював ТРЦ лише у 2021-му. На будівлі встановили найбільший в Україні купол.

Олександра Нікітенко

Абсурдність ТРЦ у самому центрі міста здається очевидною, але, на жаль, не українським забудовникам. Для розвинених країн це давно табу, адже такий об’єкт перетягує на себе все життя перших поверхів вулиць — кафе, ресторанів, магазинчиків, — якому ми так радіємо, приїжджаючи до Європи.

Гліб Семякін

Занадто великий Nikolsky затіняє сусідні вулиці й будівлі на них. Також він дисгармонує з історичною забудовою, намагаючись її імітувати.

Катерина Ярова

Пушкінська — досить вузька вулиця, на ній будинки у стилі модерн із витягнутими по вертикалі вікнами. І на противагу цьому, порушуючи всі правила взаємозв’язку нових та старих будівель, тут поставили залізобетонну брилу, обшиту сайдинг-панелями. Ріг будівлі трохи западає півколом усередину, але решта — просто куб, що нависає над вулицею та містом.

Порушуючи всі правила взаємозв’язку нових та старих будівель, тут поставили залізобетонну брилу, обшиту сайдинг-панелями.

Євгенія Губкіна

На цьому місці знаходилися залишки валів і Харківська фортеця. Розкопки так і не провели, історичні ареали міста вирішили не встановлювати. Як результат — просто зрізали схил із усім культурним шаром. Цинізм будівництва ТРЦ на згадку про храм теж обурливий.Тепер через навантаження на ґрунти почали тріщати сусідні споруди, зокрема бібліотека авторства Бекетова поруч. Збільшилося транспортне навантаження та затори, а екрани на фасаді заважають людям у сусідніх будинках спати вночі. Панорамний краєвид на синагогу повністю перекрито. У самому торговельному центрі між двома гігантськими вежами зробили тонюсінькі колони на різній відстані та золоті літери — верх кітчу.

4. ЖК «Інфініті»

rating_kharkiv_nikiforov_infinity (1)
rating_kharkiv_nikiforov_infinity (3)
rating_kharkiv_nikiforov_infinity (5)
rating_kharkiv_nikiforov_infinity (6)

Адреса: вулиця Клочківська, 51а
Роки будівництва: 2016—2021
Архітектор: Валентина Дідова, «Харківський ПромбудНДІпроект»
Забудовник: «Житлобуд-1»

15-поверховий житловий будинок на 248 квартир біля саду Шевченка.

Катерина Кушнаренко

Будинок зіпсував краєвид з оглядового майданчика «Каскаду», та й сам «Каскад» — тепер від нього залишилася лише назва. Дивна ритміка фасаду, погано підібрані кольори, жахливий масштаб.

Олександра Нікітенко

У Харкові, на жаль, дуже мало точок, де можна подивитися вдалину та помилуватися краєвидом. Один із таких краєвидів з «Каскаду» був нещодавно хамськи перекритий ЖК «Інфініті».

5. Будинок на Сумській

Адреса: вулиця Сумська, 77
Роки будівництва: 2018—2021
Архітектор: Сергій Бушманов
Забудовник: «Житлобуд-1»

9-поверховий житловий будинок на 150 квартир знаходиться у центрі міста на одній із головних вулиць. Зведений на місці гуртожитку університету внутрішніх справ.

Гліб Семякін

Черговий новороб, що імітує історичну забудову. Вибивається з контексту центральної вулиці за висотністю, композицією та кольорами фасаду.

Ольга Клейтман

Будинок у центральній частині міста позиціонують як елітне житло, але використовують дешеві матеріали низької якості — силікатну цеглу, металопластикові вікна та пінопласт, а у них погано з енергоефективністю й екологічністю. Виглядає все як кітч із 2000-х: унизу граніт, як у будівлях СБУ, угорі — псевдоісторичний мікс із неіснуючих стилів.

Будинок у центральній частині міста позиціонують як елітне житло, але використовують дешеві матеріали низької якості.

Євгенія Губкіна

Об’єкт великий, його видно з центру, а краєвиди та завершення перспектив вулиць дуже важливі, це як каркас міста. Сумська — головна історична магістраль, і раптом на її завершенні будують пласку, невиразну будівлю, схожу на шафу. Вона стоїть на розі, але ніяк цей ріг не обігрує.

Катерина Ярова

Один із найгірших прикладів архітектури на центральній вулиці міста. Житловий комплекс ілюструє, наскільки важливою є надивленість архітектора, та й у принципі будь-якої людини. Ті, у кого вона є, не хотіли б ні жити у цьому будинку, ні бачити його. Але від нього не втекти навіть уночі: тут використали занадто багато підсвітки, яка перетворює будівлю на різдвяну ялинку.

6. Дельфінарій «Немо»

rating_kharkiv_nikiforov_nemo (2)
rating_kharkiv_nikiforov_nemo (1)
rating_kharkiv_nikiforov_nemo (3)

Адреса: вулиця Сумська, 35
Роки будівництва: 2007—2010
Архітектори: AROF
Замовники: «Нерум», Сергій Келюшок та Андрій Кисловський

«Немо» — мережа дельфінаріїв у Харкові, Одесі, Києві, Криму, Коблевому, Бердянську, Мінську, Алмати та інших містах.

Андріан Соколовський, Ганна Кошарна, Олександра Уртюкова

Сад Шевченка, де знаходиться дельфінарій, є цінною рекреаційною територією. Раніше тут не було розважальних об’єктів, і тоді він справді був міським садом. Пізніше, за радянських часів, там з’явилися зоопарк, кіноконцертний зал «Україна», кафе «Кристал» та інші споруди. Завдяки адекватному плануванню сад став публічним парком, зберігши при цьому свою атмосферу. Дельфінарій уособлює стан професії архітектора 2000-х, коли радянська архітектурна школа вже втратила актуальність, а нова школа ще не сформувалася. Знаходячись по сусідству з гідним модерністським об’єктом — кіноконцертним залом «Україна», він вирізняється своєю неестетичністю та дешевими матеріалами. Конструкції синього кольору (напевне, це натяк на морську тематику) роблять будівлю схожою на супермаркет.

Дельфінарій уособлює стан професії архітектора 2000-х, коли радянська архітектурна школа вже втратила актуальність, а нова школа ще не сформувалася.

7. Храм Святих Жінок-Мироносиць

rating_kharkiv_nikiforov_hram (3)
rating_kharkiv_nikiforov_hram (2)
rating_kharkiv_nikiforov_hram (1)
rating_kharkiv_nikiforov_hram (4)

Адреса: вулиця Чернишевська, 15
Роки будівництва: 2014—2015
Архітектор: Сергій Чечельницький
Забудовник: «Житлобуд-1»

Нову Мироносицьку церкву почали будувати 2008 року — дев’ятикупольний храм головного архітектора Харкова Сергія Чечельницького зводили на місці старої церкви, підірваної 1930-го. Містяни протестували проти цього проєкту, але його завершили, й у 2015 році храм запрацював.

Анонімний експерт

Храм збудували у житловому дворі, що виходить у сквер навпроти ХАТОБу. У місті й без того небагато зелені, сквер активно використовували люди, але раптом тут з’являється паркан, починають вирубувати дерева та зводити церкву. Будівництво не обговорювали з городянами, через що й почалися протести. До того ж це ще й Московський патріархат. Відстань від дзвіниці до житлових будинків неприпустимо коротка, як узагалі обирали місце — незрозуміло. А до входу веде понад 30 сходинок, які важко подолати літнім людям. Є підозра, що мета була побудувати якнайвище. У 1930 році проходив міжнародний конкурс на будівлю музичного театру на цьому місці — брали участь у тому числі Ле Корбюзьє, Вальтер Гропіус та ще більше сотні архітекторів. Тобто цей майданчик завжди був важливим для Харкова, тут потрібно було робити складний проєкт.

8. Житлові споруди забудовника «Воробйові гори»

rating_kharkiv_nikiforov_vorobyevy_hory (1)
rating_kharkiv_nikiforov_vorobyevy_hory (2)
rating_kharkiv_nikiforov_vorobyevy_hory (3)
rating_kharkiv_nikiforov_vorobyevy_hory (4)
rating_kharkiv_nikiforov_vorobyevy_hory (5)

Адреса: район Салтівки
Роки будівництва: 2013—2021
Архітектори: Максим Цурцумія, Ярослав Гріф, НВП «Енергопром»
Забудовники: «Воробйові гори», Сергій Шуголь, Дамір Мавліханов

Забудовник «Воробйові гори» звів уже 16 будинків у Харкові. В основному це готельки, що складаються з безлічі однокімнатних квартир від 18 до 24 квадратних метрів.

Олександра Нарижна

Це яскравий представник масової архітектури: без запиту на публічний простір, громадський транспорт — просто квадратні метри заради квадратних метрів. З початку війни активно будують тимчасові об’єкти, ніби ми не знаємо, що буде за кілька років, але тимчасові споруди стануть для нас постійними. Це як нові 1960—1970-ті: максимальне здешевлення робіт, швидке розселення. Не всі розуміють, що купують найнижчу якість середовища, будівництва та архітектури, з людей просто витискають гроші, даючи ілюзію можливості купити квартиру.

Ольга Клейтман

Це фавели вже на момент побудови. Спочатку «Воробйові гори» були по 5 поверхів, зараз уже 12, і будуть усе вищими. Тут неможливо жити — звукоізоляції зовсім немає і чутно кожен шурхіт у сусідів. Будинки стоять дуже щільно, у дворах лише парковка, без дерев та благоустрою.

9. Департамент містобудування, архітектури та земельних відносин

rating_kharkiv_nikiforov_upravlenie_architecture (1)
rating_kharkiv_nikiforov_upravlenie_architecture (2)
rating_kharkiv_nikiforov_upravlenie_architecture (3)

Адреса: вулиця Квітки-Основ’яненка, 7
Рік будівництва: 2007
Архітектори: майстерня «Мир», Олег Тун, Олександр Другак
Замовник: Харківська міська рада
Забудовник: «ТММ»

Перша будівля міськради була зведена на цьому місці ще 1885 року, зруйнувалася вона під час окупації. Нову звели у 1952-му. Будинок на Квітки-Основ’яненка, 7, виходить у двір міськради та є його частиною.

Сергій Ільченко та Олена Ільницька

Будівництво книгосховища бібліотеки Короленка у 1980 році завершило силует центру, він виглядав поетично — із вежами та дзвіницями. При цьому сховище було фоновим і не впадало у вічі. З будинком на Квітки-Основ’яненка інша історія: таке відчуття, що зробити споруду фоновою було б принизливо для архітектора-творця. Навіть якщо не звертати уваги на довільний набір з архітектурних форм, використаних у цьому об’єкті, незрозуміла навіть його висота. Усі часто нарікають на засміченість міського простору рекламою, але її хоча б можна зняти. А що робити з ексгібіціонізмом у камені?

Катерина Ярова

Цей будинок-вставка між міськрадою та «Дитячим світом» у нижній частині навіть нормально виглядає. Але якщо підняти очі вище — побачиш архітектурний вінегрет: дивний ріг із колонами, що заступає всередину фасаду, різного розміру та форми вікна, не схожі на вікна у сусідніх будинках. Можливо, головний архітектор у цій будівлі й сидить, щоб її не бачити.

Можливо, головний архітектор у цій будівлі й сидить, щоб її не бачити.

10. Житловий будинок на Римарській, 7

Адреса: вулиця Римарська, 7
Роки будівництва: 2010-ті — теперішній час
Архітектор: Невідомий
Власник: Невідомий

Будинок 7 на вулиці Римарській — споруда XIX століття, зведена за типовим (зразковим) проєктом у стилі російського класицизму. На першому поверсі тут поліграфія, кафе та обмін валют, решта поверхів — кілька приватних квартир. Автор прибудови невідомий; за словами деяких експертів, її зводить місцевий підприємець без архітектора, але підтверджень цієї інформації немає. У нинішньому стані об’єкт перебуває з 2013 року.

Сергій Ільченко та Олена Ільницька

Яскравий приклад самовираження власника та непрацюючих регулятивних механізмів. Будівлю навіть не можна назвати вернакулярною архітектурою, тому що вона не виглядає типовою або традиційною, — це просто уявлення однієї людини про красу та неповага до суспільного простору.

Олександра Нарижна та Анастасія Палій

Буває різна якість реставрації історичної забудови. Але коли у дворі будівлі ХІХ століття виникають різнокольорові бані, це максимальний прояв егоїзму. Якщо таке може з’явитися в історичному центрі, отже, що завгодно може? Це ілюструє величезні проблеми у системі.

11. IT-парк Manufactura

rating_kharkiv_nikiforov_it_park_manufaktura (1)
rating_kharkiv_nikiforov_it_park_manufaktura (2)
rating_kharkiv_nikiforov_it_park_manufaktura (3)

Адреса: вулиця Юлія Чигиріна, 13
Роки будівництва: 2018 — теперішній час
Архітектор: Іван Лепетило
Замовник: ТОВ «Ріелті Бізнес»
Забудовник: «Буд Сіті Девелопмент»

Перший IT-парк Харкова почали зводити на місці борошномельної фабрики, побудованої у 1886 році. За задумом творців, у Manufactura можна буде жити, працювати, відпочивати та робити покупки нікуди не виїжджаючи. Тут планують створити коворкінг, офіси, готель, конференц-зали, житлові квартири, кафе й магазини. Млин уже перетворили на офісну будівлю, також навколо почали зводити корпуси заввишки 9-16 поверхів — три з них здали в експлуатацію, а 16-поверховий корпус мають намір завершити у 2023 році. Для роботи над наступними чергами Manufactura забудовник запросив відомого іспанського архітектора Мануеля Нуньєса-Яновського.

Гліб Семякін

Ревіталізація колишніх промислових територій є позитивною світовою практикою, але Manufactura не найкращий приклад. У проєкті все виглядало непогано: історичний млин був домінантою композиції, не нижчою за нові будинки. Однак потім висотність корпусів довкола збільшили на 4-5 поверхів, і в результаті старий будинок просто «втопився» на тлі нових споруд. Фабрику утеплили та обклали новою цеглою, через що вона втратила автентичний фасад і тепер виглядає новоробом. У комплексі немає зелені, будівлі розташовані надто близько одна до одної, а всередині взагалі почуваєшся як у бетонному лабіринті.

Сергій Ільченко та Олена Ільницька

Приклад того, як рекламні обіцянки повністю розходяться з реальністю. Проєкт мимоволі запустив процеси неконтрольованого зростання сусідньої забудови, і тепер, здається, ми втрачаємо простір набережної.

12. ЖК «Зарічний»

Адреса: провулок Карбишева, 3
Роки будівництва: 2013—2015
Архітектори: «Інститут Харківський Промтранспроект»
Забудовник: «Житлобуд-2»

15-поверховий житловий будинок на 68 квартир із підземним паркінгом.

Андріан Соколовський, Ганна Кошарна, Олександра Уртюкова

Проблема проєктів на кшталт ЖК «Зарічний» не лише в естетиці. Набагато серйозніші питання виникають у площині міського планування: немає комплексного підходу до розвитку територій та зонінгу, який регулював би забудову. Відсутність правил уже сформувала образ Києва, де багатоповерхівки непередбачувано виникають у панорамі міста, створюючи конфлікти, напругу та пустирі на стику окремих зон, не об’єднаних загальною стратегією розвитку. ЖК «Зарічний» у Харкові — це наслідки тих самих процесів.

Євгенія Губкіна

Будинок зіпсував міську панораму, він стирчить серед малоповерхової забудови, і це видно з річки, набережної, із саду Шевченка — та з усього району. Незрозуміло, чим зумовлена форма будівлі та шпиля, а фасади — голі і пласкі.

13. ЖК Bauhaus

rating_kharkiv_nikiforov_bauhaus (1)
rating_kharkiv_nikiforov_bauhaus (2)
rating_kharkiv_nikiforov_bauhaus (3)

Адреса: вулиця Сокольницька, 28
Роки будівництва: 2019—2021
Архітектор: Олександр Яковенко, «Спецбудмонтаж-Україна»
Замовник: ПП «В.В.Плюс»
Забудовник: «Житлобуд-3»

15-поверховий житловий комплекс ще будують. Тут планують створити 215 квартир із парковкою та комерційними приміщеннями.

Ольга Клейтман

ЖК нависає над містом і знаходиться в лісопарку, де заборонено навіть прибирати дерева, які впали, а не те що будувати п’ятнадцятиповерхівки.

Євгенія Губкіна

У цього будинку навіть назва знущальна — від Баухауса тут, на жаль, нічого не взяли: ні етику, ні горизонтальне членування, ні соціалістичний базис. А захоплення території лісопарку назвали «екологічним та престижним розташуванням».

Катерина Ярова

Bauhaus складається з двох свічок, з’єднаних двома містками, які не є публічним простором комплексу. Вони могли б стати зоною для спілкування сусідів та прогулянок, але ні — це просто частина квартир. І такі переходи не зовсім чітко зроблені конструктивно: вони навіщось додатково зафіксовані трикутними виступами колон, які закривають світло і сонце квартирам нижче. Намагалися створити вау-ефект та збільшити площу, а погіршили ситуацію іншим мешканцям. Назва, звичайно ж, обурлива. Баухаус — це біблія сучасного архітектора, ми навчаємося на принципах Вальтера Гропіуса та Людвіга Міса ван дер Рое. Але їхні ідеї зіпсували, зробивши величезні безликі фасади з яскравими плямами, та ще й вирубавши частину лісопарку.

14. ТЦ Palladium

rating_kharkiv_nikiforov_palladium (1)
rating_kharkiv_nikiforov_palladium (2)

Адреса: провулок Костюринський, 2
Роки будівництва: 2010—2012
Архітектор: Сергій Чечельницький, AROF
Власник: ТОВ «НЦМ»

6-поверховий торговельний центр у центральній частині міста. Окрім магазинів тут є кінотеатр, караоке, ресторани і СПА.

Катерина Ярова

Приклад, коли архітектор готовий використовувати будь-які прийоми, аби виділитися. Складається враження, ніби торговельний центр зводили поступово, у міру одержання прибутку від уже побудованих частин. Якби існували чіткі правила використання зовнішніх вивісок, підсвічування фасадів, заміни скління, будівля не виглядала б вінегретом.

15. Будівля на Пушкінській, 33а

Адреса: вулиця Пушкінська, 33а
Рік будівництва: 2005
Архітектор: Сергій Чечельницький
Замовник: «Геліос»

4-поверховий торговельно-офісний центр на Пушкінській городяни прозвали «алюмінієвими трусами» та «клізмою». На першому поверсі спочатку розміщувався магазин «Геліос» з аудіо- та відеодисками, пізніше — відділення різних банків.

Катерина Ярова

Смішно, що у списку є будівля і з кулею, і з конусом. Здається, використання геометричної фігури, на думку авторів, є запорукою успішної архітектури. Насправді це яскравий приклад того, як не потрібно випендрюватися. У архітектора має бути розуміння тектоніки: нижня частина будівлі — найбільш масивна, середина полегшена, а верхня частина — ще легша. Тоді об’єкт виглядає гармонійно. Вміло порушувати правила можна, але в даному випадку це не дуже хороша спроба знайти сучасну форму та імплементувати її в історичну забудову. Завдання вхідного порталу — запрошувати відвідувача до будинку, а не нависати над ним гільйотиною. Крім того, маленькі вікна-бійниці не співвідносяться з вікнами довколишніх споруд.

16. Регіональний центр надання адміністративних послуг

Адреса: проспект Тракторобудівників, 144
Рік будівництва: 2017
Архітектори: ARTE development
Забудовник: «Житлобуд-2»

Найбільший у країні регіональний центр надання адміністративних послуг. Стоїть на місці колишнього Будинку побуту, зведеного за типовим проєктом у 1967 році. Реконструкцію було відзначено дипломом Національної спілки архітекторів України.

Олександр Помінчук

Зазвичай скло дозволяє створити витончену легку конструкцію, але тут вийшло навпаки — агресивна форма, позбавлена ​​витонченості.

Олександра Нікітенко

Хотіли зробити європейську будівлю з криволінійним фасадом, а вийшла пом’ята коробка. Такий надуманий складний фасад — як некрасивий одяг, за яким не видно суті.

Хотіли зробити європейську будівлю з криволінійним фасадом, а вийшла пом’ята коробка.

Ольга Клейтман

Це не архітектура майбутнього, а прикрашання, і стримане рішення підійшло б більше. Подібні центри мають бути прозорими та виглядати дружелюбними. Тут же — кубик із бляшаними прикрасами, навколо якого неприємне середовище: багато плитки, немає де сховатися від сонця.

17. Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна

Адреса: вулиця Чернишевська, 11
Роки будівництва: 1994—2003
Архітектори: майстерня «Мир», Михайло Рабінович, Олександр Другак, Олег Тун, Олександр Яковенко
Замовник: Харківський державний академічний російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна

Театр створили у 1933 році, але саму будівлю звели 1925-го як Клуб друкарів. У 1978-му вона постраждала від пожежі. За 16 років розробили три проєкти відновлення театру; перші два, від інститутів «Харківпроект» та «Укрреставрація», не вдалося втілити у життя через відсутність коштів у міста.

Сергій Ільченко та Олена Ільницька

На ділянці театру є два ділові центри, що затиснули його немов у лещата. Також дивна стратегія — зібрати всі атрибути театру на невеликій ділянці: тут і фронтон (1) з колонадою, і статуї, і контрфорси (2) на додачу. Через таку надмірність перед входом не залишилося вільного простору.

Євгенія Губкіна

Згорілий театр довго не відновлювали, тільки обговорювали, яким він має бути. Закінчилося дивним проєктом, у якому відчувається рука архітектора Рабіновича. Він любить в історичному середовищі робити будівлі жовтого кольору у псевдокласиці зі скульптурами. З фасаду виступають контрфорси, на вершинах якісь псевдоантичні статуї. Це все відлуння 90-х і кітч. У Рабіновича є об’єкти ще гірші, коли він був головним архітектором області, у його віданні знаходилася охорона пам’ятників — тоді багато які з них постраждали при реконструкції. Найпроблемніші питання для того покоління архітекторів — ставлення до спадщини, їм наче треба робити пам’ятники собі. Не допомогло навіть те, що в команді були Олександр Яковенко та Олександр Другак, в яких у портфоліо, наприклад, музей Макаренка, — це тонка постмодерністська архітектура.

18. Готель Kharkiv Palace

Адреса: проспект Незалежності, 2
Роки будівництва: 2010—2012
Архітектори: Архітектурна майстерня Сергія Бабушкіна
Забудовник: DCH

Будівлю звели до Євро-2012, у ній у той період розміщувалася штаб-квартира УЄФА. Зараз це готель на 171 номер із ресторанами, СПА, басейном, магазинами, конференц-залами. Експерти критикували споруду за те, що вона не відповідає масштабу навколишньої забудови та місця: надто велика. При цьому розташований готель поруч із Держпромом — пам’яткою архітектури конструктивізму. Площа перед будівлею не включена у структуру площі Свободи, до якої примикає, а піднята на два десятки сходів і є порожнім вимощеним плиткою простором без лавочок, дерев і чогось ще. Також, на думку експертів, синє скління не прикрашає споруду.

19. ЖК «Азарін»

Адреса: вулиця Отакара Яроша, 16б
Рік будівництва: 2004
Архітектор: Віктор Зайденберг
Забудовник: «Інвестор Еліт Буд»

10-поверховий житловий будинок на 24 квартири із підземним паркінгом.

Сергій Ільченко та Олена Ільницька

Цікавий приклад того, як не найгірша на вигляд будівля може виявитися недоречною в результаті розвитку певного району. Хоча стиль об’єкта виглядав не дуже вдалим ще під час зведення: будинок знаходиться біля блискучого, на нашу думку, прикладу повоєнного модернізму — готелю «Мир». Псевдоісторичну стилістику фасадів часто обирають, щоб вписатися в навколишню історичну забудову. У цьому хоча б можна побачити логіку. Тут же навколо споруди ХХ та ХХІ століття, псевдокласика здається недоречною. Навіть якщо абстрагуватися від фасадів, недостатня поверховість на тлі пізнішої забудови робить цей об’єкт чужим у загальній структурі району.

20. ЖК «Театральний»

Адреса: вулиця Сумська, 35
Роки будівництва: 2019—2020
Архітектори: Юлія Дуганова, Артур Вінтер
Забудовник: «Житлобуд-1»

Цей 15-поверховий будинок поруч із театром опери та балету псує силует міста. За словами експертів, у ЖК є всі недоліки типової української новобудови: примітивна архітектура, відсутність двору і благоустрою, надмірна висотність. До списку найгірших «Театральний» потрапив також через недоречне розташування — у самому центрі й через дорогу від парку.


Усі фото: Євген Нікіфоров, спеціально для Bird in Flight

Нове та Найкраще

216

37

294
246

Більше матеріалів