40 ідей для новорічних подарунків від Bird in Flight
Робота «Поцілунок» є вільною інтерпретацією однойменної картини Густава Клімта. Автор — художник із Криму, який після анексії півострова перебрався до Львова. Тривалий час працював із темою декомунізації, а цього року вирішив створити ліричну роботу.
Київський художник Дмитро Красний не стримує себе рамками: працює з малюнком, інсталяцією, колажем, керамікою. Цю тарілку він знайшов на барахолці, графіку наніс за допомогою керамічної фарби.
Цього літа знімок Бочкарьова з пожежами в Туреччині облетів увесь світ — зображення потрапило до The Guardian, Vice та інших світових ЗМІ. Фото, виставлене на продаж, зроблене 2021-го на Кременчуцькому водосховищі й надруковано на
машина, що використовує метод трафаретного друку
Художниця розглядає природні катаклізми як метафору психічних захворювань людини. Усього в серії 5 зображень торнадо, це — найбільш масивне.
Робота з серії «Берегині» художниці Яни Гудзан. Картина, як і вся серія, присвячена українським бабусям. Схожість героїні з Єлизаветою ІІ невипадкова: Яна часто використовує її зображення у своїх роботах.
Своєю предметною зйомкою фотограф Назар Фурик описує не лише навколишній світ та речі, що перебувають у ньому, а й свій стан.
Художник Богдан Буренко видає свої живописні твори у вигляді принтів, що виходять обмеженим накладом. Найсвіжіший із них — портрет «Хлопчик із сережкою».
Антологія сучасної української фотографії, над якою видавництво BOOKSHA працювало чотири роки. До неї увійшли 82 проєкти членів групи «Українська фотографічна альтернатива» (UPHA), присвячених метаморфозам дійсності, в якій ми живемо.
Селище Сімеїз на Південному березі Криму з радянських часів вважалося гей-курортом. На зображенні — скеля Лебедине крило. Біля її підніжжя знаходиться нудистський пляж, на якому до анексії півострова любили відпочивати геї та лесбійки з України, Росії й Білорусі.
На створення чаші художника, що колись входив до об’єднання «Відкрита група», надихнула фотографія, на якій буддійські ченці тримали ємність із чіпсами. За задумом Турини, у серії буде 21 чаша. Це перша.
Робота члена літографської студії Lithography 30 Тараса Коблюка присвячена мінливості світу.
Тривалий час київський художник Міша Букша працював із темою тілесності, але, захворівши на ковід, вирішив згадати про перший академічний жанр, який опанував, — натюрморт. Ця робота — один із результатів щоденної практики.
Львівський художник Данило Мовчан займається іконографією та реставрацією. Але ця робота не має відношення до релігії. За словами художника, вона «про тепле очікування чогось прекрасного».
Повертаючись із магазину, сет-дизайнерка Ольга Сосюра знайшла тюльпан. Зів’яла квітка нагадала їй людей, що перебувають на тривалій ізоляції: пригнічених, але живих. Так народилася ідея цього знімка.
Etchingroom1 — це київська офортна студія, заснована Христиною Ярош та Ганною Ходьковою. Художники створюють ліногравюри, монотипії, мозаїки, придумуючи для них сюжети про життя у великому місті та соціальну ізоляцію. На цій роботі персонажі вигаданого світу випивають у барі.
У своїх малюнках художниця музичної агенції «Вухо» Катя Лібкінд показує сюжети із повсякденного життя. Важливі елементи робіт вона підкреслює розміщуючи біля них театральні прожектори.
У заснованій чотири роки тому майстерні «ательєнормально» працюють як художники із синдромом Дауна, так і без. Найпомітніший її учасник — Євген Голубенцев. Цього року він став переможцем Artists Prize — премії, на яку митців подають інші митці. Малює Голубенцев переважно природу, проте у творчості присутні й гостріші теми, наприклад війна.
Зазвичай Андрій знімає рейви та вечірки, але це фото зробив в Одесі на відкритті виставки, в якій брав участь. Він відобразив підвал місцевого Музею сучасного мистецтва. Малюнок на стіні авторства Оксани Андрєєвої. Сідниці належать музикантці та художниці Лєні Васик.
Цей знімок фотографка Анна Бекерська зробила у Чорногорії. Спостерігаючи за тим, як погода змінює навколишній краєвид, вона замислилася про плин часу. Човен на фотографії — символ сталості. День у день він залишався на тому самому місці.
Книга харківського фотографа Ігоря Чекачкова, що вийшла лімітованим накладом 50 штук. Автор розмістив у ній знімки, відновлені після знищення жорсткого диска. Видання продається разом із принтом однієї з фотографій.
Свій знімок, зроблений у розпал пандемії, фотограф Тарас Бичко називає обнадійливим. Робота сповнена символізму. Обдерті стіни та викинуті меблі, на думку автора, — це дрібні негаразди, біла штора означає надію. Посил оптимістичний: треба рухатися далі, незважаючи ні на що.
Робота для майбутньої серії, яку авторка планує виставити в Одеському художньому музеї. Посил картини простий: незважаючи на розвиток науки й техніки, найважливіше, що людство має передати своїм нащадкам, — це природа.
Художниця Наталія Стешенко зображує елементи міського простору, які багато хто намагається не помічати: МАФи, рекламні вивіски, розписані стіни під’їздів. У них вона бачить красу та колорит. Минулого року Стешенко вирішила увічнити ці артефакти у кераміці.
Робота ще одного художника майстерні «ательєнормально». На своїх картинах він зображує все, що його оточує, у тому числі літери й цифри.
Серія «Женя пояснює мої малюнки» — це замальовки художниці Олі Гайдаш зі здогадками її чоловіка Жені про те, що саме вона намагалася зобразити. У цій роботі Гайдаш намалювала котів та рослини, її чоловік написав: «День ВДВ людини-обмилка, просто мурахоїд стрибає через фонтан». Іронічна й дуже добра серія.
Володар премії PinchukArtCentre художник Сергій Радкевич відомий тим, що створив фреску під стелею Бессарабського ринку у Києві. У цій роботі він продовжує вивчати тему сакральності, перетворивши силует Карла Юнга на лабіринт.
Робота «Червоним клином бий дорогу номер 1» («ККБД № 1») художника Вови Воротньова — це відсилка до плаката радянського авангардиста Ель Лисицького «Клином червоним бий білих». Воротньов зробив цілу серію робіт — щоправда, складається вона з одного й того самого зображення, яке він повторює і нумерує.
Цю фотографію художник та арт-директор агенції Kultura Studio зробив в одному приморському місті. В якому саме — він не зізнається.
Основну частину своїх робіт Поліна Полікарпова робить на фланерах — прогулянках, під час яких митець шукає цікаві об’єкти. Ця фотографія була знята у столиці Північної Македонії Скоп’є, біля місцевої Академії наук і мистецтв. Під чохлом знаходиться пам’ятник македонському філологу та фольклористу Крсте Місіркову.
Дев’ять років тому фотограф Юрко Дячишин зняв львівського безпритульного Славіка, чиєю манерою одягатися пізніше надихався творець французького бренду Vetements Демна Гвасалія. Сьогодні Дячишин фотографує краєвиди Галичини.
Робота із серії «Будинок творчості» присвячена побутовій темі — життю та праці художника у своїй квартирі.
Своїх моделей фешн-фотографка та стилістка Віка Темнова часто одягає у секонд-хендах, а зйомки проводить у несподіваних місцях. Результат відповідний: світлини виходять яскравими й іронічними.
WE BAD — це дует ілюстраторів Лєри Схемки та Максима Павлюка, які створюють як комерційні, так і мистецькі проєкти. Робота Lidia — частина серії, в якій WE BAD експериментують із жанром портрета. За задумом, навмисне збільшення розмірів обличчя має викликати у глядача емпатію до героя картини.
Фотографія зі стільцем — частина проєкту IS IT ART OR DESIGN. До нього входять як цифрові, так і фізичні предмети.
Щоб розповісти про поетизацію повсякденних речей, художниця і фотографка Олена Субач вирішила зняти рожевий кущ, загорнутий у газету. Світлина — частина проєкту «Крихкість».
Роботи художниці Люби Кучерявої присвячені сексу. З їхньою допомогою вона розраховує зняти ярлики з цієї теми та допомогти глядачам прийняти самих себе. Як і багато інших малюнків Люби, Cold Moon був зроблений однією лінією, без ескізу та ластику.
У проєкті «Це мені можна» разом із «ательєнормально» і музеєм Ханенків студія створила копії музейних предметів. Так митцям вдалося повернути історичним артефактам їхній утилітарний сенс.
Роботи художниці та дизайнерки Маші Реви знають не лише в Україні. На її рахунку колаборації з французьким дизайнером Сімоном Жакмюсом, костюми й декорації для Лондонського королівського театру. Цю роботу Рева теж створила за кордоном — у Греції.
Kinder Album — художниця зі Львова, яка працює з різними жанрами. Чотири роки тому вона почала доповнювати свої малюнки та живопис скульптурами з пластиліну, пізніше переключилася на кераміку.
Львівська художниця Ірина Максимова працює з соціальними темами: фемінізм, сексизм, екологія. Картина «Пес» присвячена боротьбі за права тварин. З її допомогою Максимова хотіла показати, що тварини, як і люди, здатні відчувати радість та смуток, тому до них потрібно ставитися з повагою.
