Усі красиві та щасливі: Репортаж із Північної Кореї

Слоган «Праця робить вільним», який розміщували на воротах концтаборів, є інтерпретацією латинського виразу Labor omnia vincit («Праця все переможе») Вергілія. Поет підтримував політику Цезаря і закликав жителів імперії «повернутися до землі». У наші дні англійський аналог римського напуття з’явився в назві фотокниги Work Will Set You Free гонконгця Теда Лау, який висловив у цій фразі свої враження від відвідин Північної Кореї. У проєкті автор розмірковує про те, що гучні обіцянки уряду народові будуть виконані, тільки якщо ніхто не зможе зазирнути за яскравий фасад. На думку Лау, праця насправді не звільняє, і йому шкода, що у північних корейців немає можливості бути повноцінними господарями власного життя.

— До того як побувати у Північній Кореї, я уявляв її не як місце, де всі люди — роботи, а як країну, громадян якої вчать дотримуватися певного способу життя. Повірити в це було легко, враховуючи, що я відвідував гонконгську школу, де існували правила навіть для стрижки учнів. Звичайно, я багато чув про голод, бідність і «парадний фасад», який створює уряд Північної Кореї (фальшиві магазини і будинки, куди приводять туристів), — до цього я ставився скептично. Можу повірити, що таке існувало в найпохмуріший період історії країни, але для нинішньої КНДР це неактуально. Тому я з нетерпінням чекав, коли приїду і дізнаюся, що там насправді.

Я розумів, що країна буде зовсім не схожою на всі, де я бував раніше: дивне поєднання Сходу і комунізму з ретельно продуманою демонстрацією націоналізму. Очевидно, Китай теж так виглядав багато років тому, тому поїздка до Північної Кореї нагадувала метафоричне повернення в минуле. Я знав, що великої свободи переміщень мені не нададуть і доведеться суворо дотримуватися графіка.

У подорож я збирався багато років, а приїхав туди в жовтні 2019-го. Напередодні я подивився серіал HBO про Чорнобиль, і деякі корейські райони нагадали мені епізоди про життя у СРСР. Нас одразу попередили про заборону спілкуватися з місцевими жителями; крім того, сильно відчувався мовний бар’єр, тому контактували ми в основному з нашими гідами. Заборони на зйомку не було, що, до речі, здивувало, адже зображення варте тисячі слів.

Найбільш сюрреалістичним досвідом я б назвав відвідування системи печер. Екскурсоводка розповідала про візит Кім Чен Іра, його неймовірну хоробрість, виявлену під час прогулянки слизькими каменями на самоті, і доброту по відношенню до робітників, для яких він відкрив поблизу клініку. Такі історії, звісно, вражають — абсолютно звичайні дії та вчинки несамовито хвалили і підносили як дивовижно цінні.

Північна Корея — не найзручніше місце для життя в матеріальному плані, але часи голоду і фальшивих продуктових кіосків давно минули. Більшість людей здавалися ситими. Однак, як я й гадав, вони всі живуть у своєму маленькому світі, відрізаному від решти планети.

Північна Корея — не найзручніше місце для життя в матеріальному плані, але часи голоду і фальшивих продуктових кіосків минули.

У вступних текстах до моєї фотокниги часто зустрічається слово «красивий», яким як я, так і інший автор статей, тайванський художник Ю-Цина, визначаємо побачене в Північній Кореї. Коли ми описували північнокорейський народ як «красивий», то мали на увазі, що це такі ж добрі люди, як і представники будь-якої іншої нації. Ми впевнені, що за вдачею жителі країни не злі і нічого підступного проти нас не замислювали. Адже уряд не дорівнює народ.

Сама Північна Корея прекрасна, тому що основна її територія не зачеплена і не зіпсована цивілізацією. Відвідуючи пам’ятки в будь-якому іншому куточку світу, ви неодмінно натрапите або на натовпи туристів, або на купи сміття, здатного зіпсувати усяке враження.

Під час поїздки я багато розмірковував про свободу і щастя. Велика частина світу сьогодні «вільна» — тобто ви можете обирати, чим займатися, де жити, куди вирушати в подорож, що їсти. До цієї поїздки я ніколи не замислювався, наскільки ж мені пощастило мати цю свободу. Але я не вірю, що вам потрібно бути вільним, щоб бути щасливим. Це залежить від того, що ви за людина і чого прагнете.

Я не вірю, що вам потрібно бути вільним, щоб бути щасливим.

Багато хто, непевне, пам’ятає персонажа «Матриці» Сайфера, який вирішив зрадити повстанців, щоб повернутися до Матриці і провести залишок життя в симуляції. Не можна сказати, що Північна Корея — ідеальний симулятор, але якщо ви ігноруєте (або не підозрюєте про її існування) можливість кращого життя, то цілком можете бути щасливі і в своєму маленькому пузирі! Без сюрпризів, без розчарувань, без очікувань. У чомусь у Північній Кореї навіть легше знайти щастя — тому що, врешті-решт, воно не полягає в матеріальних речах.

У чомусь у Північній Кореї навіть легше знайти щастя.

Був би я щасливий, якби народився в Північній Кореї, і якою людиною я б виріс? Гадаю, що зовсім іншою, хоч я і вірю, що щастя можна знайти навіть у такому місці. Але хотів би я там жити? Однозначно ні.