Досвід

Це шпак на ім’я Чижик із протезом лапки. Ось його історія

У фотографки Юлії Кисіль у квартирі постійно опиняються врятовані тварини. Найбільш потішний і разом із тим найбільш клопіткий її домашній улюбленець — шпак, який не міг літати після сутички з воронами, а потім узагалі майже перестав ходити: через собаку він залишився без лапки. Але колись Юля прочитала новину про перший у світі протез для птаха — пораненого сокола, тому вона вирішила зробити перший у світі протез лапки і для шпака. Про життя, травму і порятунок Чижика Юля розповідає Bird in Flight.
Юлія Кисіль

Художниця, графічна дизайнерка. Закінчила курси «Художник» і «Медіаарт» у Школі сучасного мистецтва, навчалася на курсі «Вулична фотографія» у школі Віктора Марущенка.

— Я ніколи не любила тварин. Коли в дитинстві по телевізору йшла передача «У світі тварин», мене вистачало тільки на те, щоб подивитися анімовану заставку. Раніше я не розуміла тих, хто їм допомагає, мені здавалося, що допомагати потрібно людям, адже тварини все одно нічого не розуміють. Але кілька років тому моє життя змінилося. Я зрозуміла, що тварини — джерело вражень, знань, емоцій, почуттів, хоча і плата за це — моя свобода.

Більшість звірів у мене з’явилося за схожим сценарієм: мені дзвонив мій хлопець і повідомляв, що врятував когось і тепер ми за цього когось відповідаємо. Він людина військової професії та суворого вигляду, його навіть побоюються мої знайомі. Але добра душа в нашій парі — саме він.

Джон Сноу

Навесні минулого року хлопець зателефонував і сказав, що щойно врятував пташеня шпака, якого клювали круки. Він запитав, чи можна принести його додому, щоб вилікувати і через пару днів відпустити на волю. Я погодилася. До того моменту на моєму балконі жив інший птах — галка Хугін. Хугіна теж приніс мій хлопець зі словами: «Юлю, знайомся, це галка. Я назвав її Хугін, як ворона Одіна. Вона буде моєю тотемною твариною і хранителем моєї мудрості. Бо, — каже, — я розумний, а ось мудрості бракує. Бережи її».

«Знайомся, це галка. Я назвав її Хугін, як ворона Одіна. Вона буде моєю тотемною твариною».

Так крім відповідальності за мудрість мого хлопця на мене лягла відповідальність за двох птахів.

Незабаром Хугін полетів. А у проміжку між птахами в моєму житті з’явилася Луна, доросла сука ротвейлера. Коли хлопець зателефонував і сказав, що її хазяйка померла і собаку присплять, якщо ми її не врятуємо, я заблокувала його у всіх месенджерах. Але він надсилав мені ролики з собакою через канали в телеграмі, знаючи, що ці відео попадуться і він мене «дотисне». Так і вийшло. Кот Ванєчка в домі з’явився природним шляхом, він кошеня маминої кішки, вихований хлопчик без драм у долі та з золотим характером.

Протез для пташки Юлія Кисіль
Протез для пташки Юлія Кисіль
Протез для пташки Юлія Кисіль

Коли ми вперше занесли шпака на балкон, галка Хугін моментально кинувся в атаку і клюнув пташеня в голову. У шпака почалися судоми, здавалося, що він помирає. Коли пташеня перестало дихати, я зрозуміла, що страшенно не хочу, щоб у цьому домі хтось помирав. Злилася на себе за те, що дозволила його принести у квартиру і тепер воно гинуло з моєї вини, — краще б його з’їли або заклювали на волі. Я попросила хлопця зробити птаху масаж серця, і він пальцем гладив бездиханні груди. Через хвилину шпак почав жадібно хапати повітря, і я вирішила, що птах пережив клінічну смерть.

Через пів року у шпака відросло нове пір’я, і ​​я звернула увагу на його зовнішню схожість із Джоном Сноу з «Гри престолів», а історія з воскресінням тільки посилила цю подібність, тож тепер ми іноді його так і називаємо — Джон Сноу.

Кураторка пташеняти

Отже, у мене прижився шпак, який не міг літати. Він дивовижний, але з поганим характером. Був період, коли пташеня ночами зводило всіх з розуму: стукало дзьобом, наче дятел, пхало його в розетки, пищало, всіляко вимагало уваги. Він став нічним птахом, як сова. Мені здавалося, він бачить у темряві й це компенсація за те, що він не літає.

Те, що він мені заважав спати, ще терпимо, адже я все ж отримувала вигоду — задоволення спостерігати за ним. Але як вирішити питання з сусідами, я не знала. Одного разу серед ночі він влаштував таку гучну вечірку, що прийшли стукати у двері. Пам’ятаю, я схопила пташку і сказала: «Якщо ти не заспокоїшся — тобі кінець!» Якимось дивом він зрозумів і заспокоївся. Він дуже розумний, як собака. І дуже волелюбний. Дуже!

Шпак важить 83 грами, але в ньому енергії та прагнення волі більше, ніж у більшості людей. У клітці пташеня не могло жити, у нього одразу починалася істерика в замкненому просторі: він перевертався на спину, крутився, як брейк-дансер, і верещав. Верещав він як свиня, яку ріжуть, я не перебільшую.

У клітці пташеня не могло жити, у нього одразу починалася істерика: він перевертався на спину, крутився, як брейк-дансер, і верещав.

Поки тепло, його клітка — це балкон. Причому весь, але йому і цього замало. Балкон ми називаємо «одиночкою». О шостій ранку шпак починав кричати «випустіть мене звідси». Кричав він довго і йшов на тональне підвищення, поки його не випустять. Міг замовкнути на пів хвилини, щоб набратися енергії, а потім видавав таке несамовите «кря-я-я», яке чув увесь континент, мені здається. Спостерігати за цим було дуже смішно.

І ось ти йшов відчиняти балкон, пташеня, побачивши тінь людини, усе стискалося і готувалося до вирішального стрибка через поріг. Двері відчинялися, воно застрибувало у кімнату і стрімголов тікало і переховувалося, щоб його не загнали знову в «одиночку».

Протез для пташки Юлія Кисіль

Спіймати його було практично неможливо, він дуже верткий. Шпак постійно падав, коли бігав, але швидко перевертався і біг далі. Потім ховався по різних кутках, звідки його складно було дістати. Щоб його відшукати, потрібно було ввімкнути музику: він не міг втриматися і починав підспівувати. Співає він чарівно. Обожнює джаз. Я мрію, щоб у нього був онлайн-бокс, в якому він буде виступати як співак на великій сцені. Узимку він переселявся до кімнати і жив у ній як повноцінний член сім’ї.

Мій найбільш крихітний вихованець — найдорожчий в утриманні. Їсть він більше, ніж я і всі тварини, разом узяті. Цвіркуни, лохина, гранат і корм, якими він харчується, обходяться у 600 гривень на тиждень. А ще його їжу, цвіркунів, теж потрібно годувати. Морквою.

Найбільш крихітний вихованець — найдорожчий в утриманні. Їсть більше, ніж я і всі тварини, разом узяті. А ще його їжу теж потрібно годувати.

Я давно хотіла написати про нього. І хотіла назвати себе в цьому оповіданні «кураторка пташеняти». Це визначення я вичитала на одному місцевому сайті. Там було написано: «Якщо у вас стислося серце і ви підібрали пташеня, яке випало, ви тепер — куратор пташеняти, ось список телефонів і план дій…» Навіть у біографії хотіла додати рядок про свій кураторський досвід. Однак тепер я почуваюся не кураторкою, а пекельною сусідкою.

Коли люди дізнаються нашу зі шпаком історію, вони часто говорять мені, як сильно я люблю тварин, якщо згодна проживати все це заради них. Але я розумію любов по-іншому, ця історія більше про відповідальність, ніж про мою любов до тварин. Я не можу його кинути і просто здатися.

Нога

Пташеня добре ладнало з собакою Луною й котом Ванею. Але оскільки габарити у тварин різні, одного разу Луна неакуратно збила птаха зі свого нашийника і зламала йому лапку. Мені колись рекомендували лікаря-орнітолога, я йому зателефонувала, домовилася про прийом і дві години затискала рану до призначеного часу. Лікар сказав, що в лапку потрібно вставити спицю, грубо видер пір’я навколо лапи. Потім я прочитала, що вирвати пір’я для птаха — це великий стрес. Загалом, мені не подобався лікар, але у мене не було досвіду та інших ветлікарів, які працюють із дикими птахами, я не знала. Через тиждень лікар сказав, що лапка відсихає. Я плакала всі ті дні, мені було дуже прикро за долю Чижика — в той період за ним закріпилося це ім’я.

Протез для пташки Юлія Кисіль

Я забрала пташеня додому, лікар сказав, що його не можна випускати з клітки, що тепер його функція — їсти. Але тримати тварину у клітці — це взагалі не моя історія. І вже точно не історія Чижика. Шпак у клітці став для мене символом несвободи і несправедливості.

Він майже не ворушився і не співав. Піднімався, тільки щоб поїсти, але постійно перевертався на спину і не міг перевернутися назад, видовище було дуже болючим. І я вирішила випустити пташеня ненадовго. Пам’ятаю, постелила великий червоний рушник біля клітки, відчинила її та сказала: «Ну все, Чижику, це твоя червона доріжка і зоряний час». Він одразу виліз і якимось дивом підстрибом ідеально рівно пройшов увесь шлях. Було дуже зворушливо.

Ветлікар сказав, що приїде до мене додому через тиждень і ампутує лапку, що відсихає. Але пташеня її невдало зачепило, вона почала кровоточити, і я була змушена зробити ампутацію сама — маленькими ножицями. Було страшно, проте коли ти в умовах «треба зробити самій», то береш і робиш.

Лапа почала кровоточити, і я була змушена зробити ампутацію сама — маленькими ножицями.

Я зробила фотографію лапки і надіслала її лікареві у вайбер. Зараз я дивлюся на цей знімок, думаю, що він вийшов таким похмурим і асоціюється у мене з тим періодом. Але, як не дивно, саме після ампутації я зрозуміла, що все буде добре.

Протез

Коли пташеня втратило лапку, я одразу ж вирішила, що нам потрібен протез, і сама почала його розробляти. Мій був механічний і ювелірний. Ветеринари сказали, що якщо знайдеться той, хто його зробить, він стане мільйонером, оскільки у них уже є для нього безліч замовлень. Але потім я познайомилася з лікарем Кирилом Міловановим, і він мене переконав, що протез повинен бути не механічним, оскільки птахам не властиво справляти потребу акуратно, а ювелірна механіка вимагає чистоти. Так ми вирішили друкувати пластиковий протез на 3D-принтері.

Протез для пташки Юлія Кисіль
Протез для пташки Юлія Кисіль
Протез для пташки Юлія Кисіль
Протез для пташки Юлія Кисіль

Лікар на чистому ентузіазмі, безкоштовно, зробив вісім варіантів протеза. Ми експериментували з довжиною, з параметрами, шукали, підбирали. І останній Чижику підходив ідеально. Щоправда, він постійно намагається його зняти і навіть почав на знак протесту вискубувати у себе хвостові пір’їни, тому доводиться надягати протез під наглядом.

Я вірю, що такі люди, як Кирило, не тільки впливають на долю своїх пацієнтів, але і роблять внесок у медицину та історію. Гадаю, якби Чижик одразу потрапив до нього, то він би залишився з лапкою.

Як би там не було, зараз він уже трохи звик до протеза, але ходить ще через раз. Ми не втрачаємо надії. Віримо, що шпак на ім’я Чижик виступить на великій сцені з відомими музикантами, міцно спираючись на найкращий, зручний і сучасний протез.

Ми віримо, що Чижик виступить на великій сцені з відомими музикантами, міцно спираючись на протез.

Протез для пташки Юлія Кисіль
Протез для пташки Юлія Кисіль
Протез для пташки Юлія Кисіль


Фото: Юлія Овсянникова, Юлія Кисіль

Нове та Найкраще

594

550

583
885

Більше матеріалів